Після розлучення син та донька прийняли рішення жити з татком, досі не можу усвідомити все, що сталося

Ми з моїм вже колишнім чоловіком Олександром не дійшли до 20-літнього ювілею шлюбного життя якихось півроку. Так вже вийшло, що родину ми не зберегли. Винні обоє. Я була певна, що до такого вже не дійде. Хоча свекруха та подруги – всі як один – повторювали, якщо не приборкаю свій характер, то Саша піде. І навіть діти його не втримають.

Я вже така людина, яка завжди говоритиме, якщо щось не так. А у нас забагато всього не так. Мудра жінка може й промовчала б, а я не хочу бути “мудрою”. Мені важливо жити добре, а не вдавати. Сашко говорить, що пішов від нескінченних претензій. А я вважаю, що він винен в тому, що не старався належним чином. Бо претензії вони звідки? Від того, що щось не робиться. Невже так погано, якщо я помічаю і проговорюю йому про пізні приходи, про його вічну зайнятість, про невиконані сімейні справи?

Але що вже зараз про це говорити? Я приймаю те, що винні двоє. Шкода.

Але історія тут не стільки про нас, скільки про наших діток. Даринці зараз 12, а Олегу 15 рочків. Коли ми обговорювали розлучення, то дійшли висновку, що цей стрес не має торкнутись діток. Тож вони мають продовжувати жити в нашій квартирі і про жодні зміни для них не йдеться.

Сашко ставив мені питання, з ким мають лишатись діти, а хто переїде. Я вважала питання дурним, тому сміливо йому відповідала:

“Нехай Олежик і Дарюся самі скажуть свою думку. Хай самі вирішують, хто краще про них потурбується”.

Звичайно матір’ю на вихідні я бути не збиралася. Взагалі я такого уявити не могла і ніколи не бачила реальних прикладів у житті, щоб жінка жила окремо від своїх дітей. Але у день розлучення обидвоє сказали свою думку і обрали батька. Вже не знаю, що Сашко їм наобіцяв.

Тепер я маю з’їхати, облаштувати собі життя десь на новому місці і закликати час від часу дітей до себе у гості. Я просто не уявляю, як це робитиму. Моя мати каже не з’їжджати нікуди, мовляв, все якось вляжеться. А я не розумію, як із цього всього виплутуватись. От вже наламала дров!

Author

Recent Posts

-Пощастило Віктору з дружиною – хороша така, мила, добра. Мені б таку дружину, – думав Андрій, дивлячись на Марію

Андрій сидів в гостях у свого друга дитинства Віктора і нишком спостерігав за його дружиною.…

1 хвилина ago

– Не впораєшся – викликай свою маму! – Заявила дружина і поїхала на тиждень

- Це що, котлети? - Костянтин гидливо тицьнув виделкою у тарілку, навіть не глянувши на…

39 хвилин ago

– Ти знахабніла зовсім?! Знала, що ми приїдемо, і звалила? Як ти могла? – Легко! Я попереджала, що вас не пущу? Ви не послухали!

- Юлю, це тітка Наташа! – голос у слухавці дзвенів такою фальшивою радістю, що зводило…

2 години ago

– Ти зарозумілася, Вірко! Ти просто зарозумілася! – Верещала в слухавку свекруха. – Моя сестра тобі що, чужа? Подумаєш, волосся підфарбувати

- Ти зарозумілася, Вірко! Ти просто зарозумілася! - верещала в слухавку свекруха. - Моя сестра…

3 години ago

-Ігорю, це не може тривати вічно! – казала вона чоловікові. – Це ж не наша дитина. Ну сам подумай! Що за ситуація така?

Валя стояла біля плити і роздратовано помішувала макарони в каструлі. -Ігорю, це не може тривати…

6 години ago