На момент розлучення я вже більше місяця зустрічався із жінкою, яку полюбив. Вона дуже чекала, коли я стану вільним чоловіком. Тому мій переїзд одразу після розлучення виглядав цілком нормальним поворотом подій.
Потрібно сказати, що з колишньою дружиною ми прожили у шлюбі 26 років. Побралися ще на третьому курсі і з того часу завжди були разом. Через багато пройшли, добре розуміли одне одного, любили. Але з часом все зникло, лишилася тільки звичка.
А ось із Катею все було інакше. З нею я ніби знову відчув себе молодим хлопцем, у якого попереду все життя.
Катю не бентежила різниця у віці, а мені навіть лестило, що у свої 45 років я привабливий для 27-річної красуні, майже вчорашньої студентки. Їй було нецікаво поруч з однолітками, а я приваблював її життєвим досвідом та розумом.
Вона робила все можливе, щоб мені було комфортно поряд із нею. І в неї виходило. Ніякого брудного посуду в раковині та кричащих дітей. Жодних претензій, сварок та інших непотрібних пристрастей, які за останні роки стали невід’ємною частиною мого сімейного життя. Зате вона смачно готувала, була лагідною та поступливою.
А потім все почало псуватися. Я приходив з роботи, але Каті вдома не заставав. Вона дедалі частіше десь пропадала, іноді не приходила навіть ночувати.
Причому з неї складно було здобути якісь виразні пояснення. І при кожній зручній і незручній нагоді вона нагадувала, що я взагалі живу в неї вдома …
Остання сварка
У результаті ми посварилися особливо сильно. Я не став мовчати, висловив їй усі свої претензії. Пригрозив, що якщо вона не перестане поводитись, як зараз, то ми розлучимося.
Щоправда, її це зовсім не налякало… Вона сама мене покинула і виставила з речами за поріг. Та ще й пнем обізвала старим, хоча раніше різниця у віці її не турбувала.
Катя виявилася дуже непостійною. Тепер я дивлюся на ці стосунки і розумію, що вони від початку не мали ніякого майбутнього. Здурив сам, коли піддався почуттям і залишив сім’ю заради цієї навіженої дівчинки, у якої досі одні гулянки та подружки на думці.
Намагався відновити стосунки з колишньою дружиною, але та мене навіть на поріг не пустила. Переживаю, що за ці півроку вона вже встигла собі знайти когось. Сумую за дітьми, хочу знову їх побачити, обійняти. Тільки не знаю, як тепер повернутись, щоб сім’я мене прийняла назад.
