Декілька років тому чоловік почав працювати далекобійником. Нам хотілося накопичити кошти, продати нашу тісну квартиру-студію і купити просторе трикімнати житло. Я була при надії другим малям і нам хотілося на перспективу планувати дітям окремі кімнати.
Тоді Віктор звільнився з роботи автослюсарем і графік його участі у житті родини невідворотно змінився. Якщо раніше він сам возив мене з малюком по лікарнях, коли виникала така необхідність, то зараз стало зазь. А дітей двоє!
Те ж саме з продуктами, раніше я лише докупала щось по-дрібницях, а великі торби кожні три-чотири дні привозив чоловік. Тепер же ця задача була повністю на мені.
Я знала заради чого ми докладаємо зусиль, десь у перспективі було наше омріяне житло. Заради цього можна було потерпіти. З іншого боку, я починала розуміти, що ця робота не тимчасова. Тобто, побут без чоловічого плеча поряд – це моя нова реальність. Від цього я потроху божеволіла.
Одного разу Віктор повернувся з рейсу. Я на наступний день запланувала молодшому візит до лікаря у обласному центрі. Попередила чоловіка ввечері, він якось безрадісно відреагував. Вранці ж сказав, щоб ми їхали самі, бо він має відпочити після рейсу.
Я, якщо чесно, тоді просто злетіла з катушок, кричала сонному чоловіку, що тут все на мені, що мені важко. Що я не можу тягнути зараз двох діток автобусом бозна-куди, бо це важко. Але це не додало Віктору бажання сісти за кермо.
Тому я зробила неочікуване для себе – я просто викликала таксі, щоб проїхати 70 км. Скажу вам, це було дуже зручно! Так само я повернулася додому. Ми майже помирилися, коли я проговорилася про ці неочікувані витрати.
Скандал набрав нових обертів і вже не я нервувала в родині. Чоловік підвищеним тоном питав, як я думаю зібрати на квартиру, якщо так легко ганяю на таксі по області. Він не хотів почути мене, я не могла почути його. Завершилося тим, що наступні рейси він брав без заїздів до України.
Зараз чоловік вже другий місяць їздить виключно Європою. Гроші декілька разів надсилав, але не мені, а виключно свекрусі. Вона говорить, щоб ми з нею вдвох ходили купувати, що потрібно. Ірина Михайлівна і її син тепер змовилися ні копійки не давати мені у руки.
Це вже крах родини, я вважаю. Я подаватиму на розлучення найближчими днями. А коли мій любий чоловік і батько наших дітей нарешті заробить на омріяне житло, то нехай і живе там з мамою разом. Мені вже все набридло і просто байдуже.
Я одружена чотири роки. Окрім моєї власної родини, я завжди приділяла багато уваги моїм родичам…
Мама нас із сестрою ганьбить такими словами, що заслухатися можна. Свій словниковий запас я добре…
Мама вирішила свою квартиру переписати на мене, а брат на це дуже образився, на його…
Мама все моє життя переконувала мене, що батькові я не потрібна, він про мене і…
У дружини брата, мабуть, із сімейними стосунками все погано. Не з моїм братом, а з…
Мій чоловік обурюється тим, що я не готую так само різноманітно, як дружина його друга…