Було діло, я сильно вразилася однією історією, і вирішила що мій чоловік повинен бути романтиком. От чому в інших людей по-іншому. Закотила йому істерику. Ну, задумку він не сильно зрозумів, але старався. Перше що я побачила з його старань, так це те, що він відкрив ноутбук і в браузері написав запит, як бути романтичним. Посміялася від душі, далі читати не стала, нащо собі сюрприз псуватити.
Зранку приніс мені квіти, приємно, лілії дуже гарні, постояли 2 години, квартира маленька, смердить кругом. Ну, думаю, добре, але ж квіти купив, він не винен що вони такий запах мають.
Потім була спроба допомоги мені з вечерею. Як результат, кухня в муці, пиріг був нормальний, але відмивала все ще 2 дні. Остання крапля кава в постіль.
Приніс, гарячу, будить одною рукою, в зубах троянда, я з просоння підбиваю кружку, ця гаряча кава виливається на мене, постіль, все навколо, випрасуваний одяг, який був біля ліжка складений, він з переляку вкловся трояндою, на цьому романтика закінчилася.
Ця історія навчила мене хоча б тому, що треба приймати людину такою як вона є, а не намагатися змінити чи переробити когось, привити те, що йому не притаманно.
