Мені 26 років, моєму чоловікові 30, і ми з ним постійно скандалимо. Це почалося з другого місяця знайомства, зараз уже пів року живемо в цьому кошмарі, кілька разів намагалися розлучитися, але не можемо одне без одного.
Розповім, через що відбуваються скандали. Мені не подобається, що він постійно командує мною. Не дає мені вибирати самій, аж до того, що говорить якою дорогою мені повертатися з роботи. Вчить мене готувати, хоч я добре готую, а він за все життя лише два рази яєчню смажив.
Я починаю йому говорити, що мене не треба вчити це робити, а він мені: «Не сперечайся, просто зроби так, як я хочу, і все». Навчає мене навіть, як треба працювати, сам працює водієм, а я рієлтор, вже як 8 років, і знаю «що і куди». Інколи буває, що він мене змушує робити так, як мені незручно, наприклад, у мене є якийсь план на день, а він мені каже, що потрібно спочатку зробити останнє, а потім перше, хоча це його ніяк не стосується – це мої справи по роботі. Ну а якщо мої плани будуть не за порядком, який ним було заплановано, то я одразу стаю брехухою.
Як мені зупинити його, щоб він дав мені робити так, як мені зручно, а не як йому захотілося? І чому він намагається командувати мною?
Його важко змусити щось зробити, на мої прохання допомогти він завжди відповідає “пізніше” або “я втомився”. А коли я починаю нагадувати, він мені каже “я пам’ятаю” (з підтекстом “ти вже мене дістала”).
Я досить ревнива, він також. Мені здавалося, що ми повинні одне одного розуміти, але ні. У нього часто сідає батарея на телефоні. Я його вже тисячу разів просила, що якщо сідає, то попередь мене, щоб я не хвилювалася, але цього так і не відбувається. Я не кричу на нього за це, я його прошу, говорю — увійди в моє становище, ти ж знаєш, що я ревнива, ну просто скажи і все… У відповідь: «Що я винен, що вона сіла! ».
Подібних випадків купа, він мене просить про те саме, а сам цього стосовно мене не робить. Він взагалі не чує мене, не дбає про мої переживання – це найбільша проблема. Як з ним поговорити, щоб він мене зрозумів?
Він не сповіщає про свої плани, не вважає це за потрібне. Може просто взяти і поїхати, сказати що все, мені час, у мене справи. А я маю розповідати всі свої плани та розповісти, з ким, коли і о котрій. Часто він мені телефонує, коли я на зустрічі по роботі.
Я не можу розмовляти, спочатку відповідаю, кажу що зайнята, як звільнюсь наберу, але ні – через 10 хв знову дзвінок. А я якщо я не візьму трубку або вже брутально відповім, то все – скандал на весь вечір.
Потрібно щось міняти, але з чого мені почати? Чому він взагалі так поводиться? Розлучатися з ним я не хочу, адже я його люблю, та й він мене теж.
Дочка щонайменше раз на місяць приходить, щоб поплакатися мені в коліна про своє складне сімейне…
Мама відмовляється нормально сприймати реальність. Я їй кажу, що хочу стати на ноги, щоб у…
Бабуся ще після того, як не стало батьків однозначно позначила мені свою позицію – я…
Я розумію, що не маю права вимагати свій подарунок назад, то в мене була істерика…
Мама все життя відмовляла мені у підтримці, навіть у найменшій. А ще вона ніколи не…
Насправді ніщо не віщувало біди. Зрозуміло, я помічала, що Андрій завжди виглядає з голочки, обожнює…