Кілька років тому (а точніше 4,5 років тому) я була зовсім іншою людиною: принциповтю і незаміжньою.
Почну свою розповідь з принципів. На той момент я була вкрай категорична в трьох моментах щодо відносин.
По-перше, чоловіки, вік яких не дотягує до мого, мені не були цікаві.
По-друге, ніколи не зв’язувалася з перебуваючими у відносинах (офіційність останніх не мала значення).
І по-третє, соціальний інститут шлюбу викликав у мене огиду.
Минулий час в попередніх пунктах я, як ви здогадалися, використала не випадково. У моєму житті з’явилася чоловік, який мало того, що був молодший за мене на 3 роки і на момент нашого знайомства перебував у відносинах з іншою дівчиною – так ще й через три місяці по тому почав активну роботу по умовлянням стати його дружиною!
Свої позиції я здала. Але не всі і не відразу. Якщо конкретно, то в ЗАГС йти я вперто відмовлялася. І тоді той самий чоловік знайшов нелегкий шлях.
Подолавши всі бюрократичні труднощі нам вдалося повінчатися, не вступаючи в законний шлюб.
Сталося це у жовтні минулого року.
І ось сьогодні, рівно 4 роки по тому, маючи спільного дивовижного півторарічного сина, я усвідомила: тієї принципової дівчини більше немає, і я готова стати заміжньою.
Так що в цей день і в цю годину можете нас привітати. Відтепер ми чоловік і дружина.
- Ой, Зіночко, ти, звичайно, молодець, але я вважаю, що вітати всіх поспіль на Восьме…
- Лізо, тут тітка Наташа просить, щоб ви Світлану на пару днів прихистили, - зателефонувала…
- Як гадаєш, що нам подарує Леся? - Запитала Аня вже вся в передчутті. -…
Того дня Мар’яна почувала себе не дуже, тож зателефонувала на роботу і сказала, що не…
– Мамо, а можна Аліна з Оксаною у тебе на дачі влітку поживуть? Ти ж…
– Таня, доню, він молодший на п’ять років, та ще й з дитиною. Навіщо тобі…