Коли мені було 17 років я познайомилася з хлопцем. Закохалася шалено, перше кохання і все таке. Голову зовсім втратила, тільки почуттями до нього і жила. Він був старший за мене на 4 роки. Ми з ним стали зустрічатися, він став моїм першим чоловіком.
Було різне в стосунках: сварилися, розлучалися кілька разів, але потім знову зійшлися. У мене не було чоловіків крім нього, з його боку (я тоді була впевнена в цьому на всі 100%!) Зрад теж не було.
В один прекрасний момент я виявляю, що у мене венеричне захворювання. Добре, що вистачило розуму відразу піти до гінеколога, не затягувати.
Звісно, я відразу кажу хлопцеві про це, я в замішанні перебуваю. Після довгої розмови розкривається вся правда: він теж хворий, він мені зрадив і підчепив цю болячку десь на стороні.
Причому своєї провини він особливо і не відчував. Мовляв, “так вийшло, ну з ким не буває”.
Зараз я розумію, що і сама, звичайно, винна. Треба було захищатися. Але я йому довіряла в цьому плані. Навіть припустити не могла, що він буде з кимось на стороні розважатися.
Я не змогла пробачити зради і ми розійшлися, хоча справа вже йшла до весілля. Так що, любов любов’ю, а пильність втрачати не варто. Голову на плечах потрібно завжди мати. Ця історія сталася мені хорошим уроком в моїх подальших відносинах з протилежною статтю.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…