Коли мені було 17 років я познайомилася з хлопцем. Закохалася шалено, перше кохання і все таке. Голову зовсім втратила, тільки почуттями до нього і жила. Він був старший за мене на 4 роки. Ми з ним стали зустрічатися, він став моїм першим чоловіком.
Було різне в стосунках: сварилися, розлучалися кілька разів, але потім знову зійшлися. У мене не було чоловіків крім нього, з його боку (я тоді була впевнена в цьому на всі 100%!) Зрад теж не було.
В один прекрасний момент я виявляю, що у мене венеричне захворювання. Добре, що вистачило розуму відразу піти до гінеколога, не затягувати.
Звісно, я відразу кажу хлопцеві про це, я в замішанні перебуваю. Після довгої розмови розкривається вся правда: він теж хворий, він мені зрадив і підчепив цю болячку десь на стороні.
Причому своєї провини він особливо і не відчував. Мовляв, “так вийшло, ну з ким не буває”.
Зараз я розумію, що і сама, звичайно, винна. Треба було захищатися. Але я йому довіряла в цьому плані. Навіть припустити не могла, що він буде з кимось на стороні розважатися.
Я не змогла пробачити зради і ми розійшлися, хоча справа вже йшла до весілля. Так що, любов любов’ю, а пильність втрачати не варто. Голову на плечах потрібно завжди мати. Ця історія сталася мені хорошим уроком в моїх подальших відносинах з протилежною статтю.
Марина чекала на свій день народження, перший після одруження. - Сергію, треба продукти купити. Допоможеш…
- Тітко Таню, а мама сказала, що ми у вас будемо жити! Тетяна завмерла у…
— Я не зрозуміла, що Лєна робить у нашій квартирі? — суворо запитала Тетяна у…
Христина протирала кухонний стіл, коли за спиною грюкнули вхідні двері. Не звичне буденне грюкання, а…
Леся стояла на кухні, ледве стримуючи сльози. Її голос тремтів від образи, коли вона знову…
– Андрюшо, що ти робиш? – розплющивши сонні очі, перелякано запитала Катя, побачивши чоловіка, що…