Мені 23 роки. Заміжня 3 роки, чоловікові 27 років. Працюємо в Києві. Почну з того, як чоловік почав мені зраджувати. Ми одружилися в 2010 році, влітку, 15 червня. Жили 2 місяці, а потім він поїхав до Києва на заробітки. Я тоді була вагітна. Жила, думала, що йому потрібна тільки я, але помилилася.
Восени на моєму дні народження пролунав дзвінок з Києва. Я спочатку подумала, що це мій чоловік, і радісна відповіла на дзвінок. Але це був не він, а якась жінка.
Я запитала, хто це, на що вона відповіла, що це дівчина, яка живе з ним, тобто з моїм чоловіком. Вона сказала, що я йому не потрібна, що вони разом вже 6 років. І що він з жалю одружився зі мною. Я і не зрозуміла, за що мене жаліти. І що нема чого мені народжувати дитину. Мені було боляче, образливо, але я їй цього не показала, просто побажала щастя. Потім довго плакала, ні з ким не розмовляла.
Так і настала зима. І я поїхала в рідне місто, стати в облік, тому що я була на шостому місяці вагітності. Я почала забувати його, не думати про нього. Народився син, я жила у тітки (мамина сестра), його рідні не допомагали.
Я йому подзвонила і сказала, що народила. Він зрадів, сказав, що вишле гроші. Але він змінив номер і зник, а я незабаром перестала про нього думати. Але потім він якось сам знайшов мій номер і подзвонив. Синові тоді було 10 місяців, він просив вибачення, сказав, що не живе з нею, що йому потрібні тільки ми. І покликав мене до Харкова, тому що він працював вже там.
І я погодилася. Поїхала до нього в Харків, через 2 місяці ми разом приїхали в Київ. У перший же день він поїхав до жінки, вже інший, і вона теж старша за нього на 5 років.
Два дні не приходив, а у мене грошей не було зовсім. Голодувала 2 дні. Знову пробачила. І так повторювалося кожні 2 дні. Через місяць вона поїхала, і ніби все стало нормально.
Ми перестали лаятися. Але ось зараз знову почалося. Три тижні тому вона зателефонувала (яка старша за нього на десять років) мені і сказала, що мій чоловік повинен їй гроші. Я нервувала через те, що він просив у неї грошей.
Минув деякий час, я зайшла в інтернет і в соцмережі знайшла його листування з нею – там такі ніжності. І у мене почалася істерика, я кричала на нього, а потім він нагримав на мене.
І я знову пробачила, бо він обіцяв, що не буде більше з нею спілкуватися, я повірила. Було все нормально, поки я знову не прочитала його переписку. Там вони згадували минуле. І раптом я натрапила на особисте повідомлення, в якому було написано, як вони переспали в вихідні і як їм було добре.
Мені ж знову було дуже боляче.
Чому так він робить зі мною? Якщо любить її – нехай живе з нею, я сама можу заробити на своє життя і забезпечити сина. Коли я говорю йому про це, він починає злитися і гримати на мене. Я скільки намагалася втекти від нього, але немає ніякого результату.
Як мені бути, у мене немає в Києві близьких мені людей. Мамі про це я розповідати не хочу, тому що недавно помер брат, і я не хочу її турбувати. Що робити? Допоможіть будь ласка. Що потрібно зробити, щоб його не любити.
