Подруга є у мене, Галиною звуть, дуже часто вона у мене раніше позичала гроші. Я жалкувала її, мені завжди було шкода, що її батьки не давали донці належного тепла та любові, а вона компенсувала все в мені.
Одного разу стався випадок, який перевернув моє бачення на таких стражденних людей. У Галя був день народження, хотілося привітати близьку людину чимось особливим і водночас дуже корисним.
Саме тому я вирішила купити їй сертифікат у один з хороших бутіків міста.
Настав важливий день, я купила квітів, взяла подарунок і пішла. Вручаю Галі з посмішкою на обличчі і розумію що щось не так. Сертифікат на 800 гривень немала сумма, тимпаче що вибір там великий, розміри є всі наявності, я і сама послугами магазину користуюся.
Більша частина гостей дарувала гроші, але я не розумію чим мій подарунок відрізняються від їхнього. Приймала Гая сертифікат без великої радості. Є, то і є, що ж уже. А потім, коли гості розійшлися запропонувала мені обміняти його на гроші.
Я реально здивувалася. Адже 800 гривень на дорозі не валяється, тимпаче в тому магазині і одяг є, і косметика і товари для дому. Ціни помірні, тому можна купити багато всього.
А ще через кілька днів одна наша спільна знайома, яка не бачила хто що і кому дарував хвалилася, що їй в пів ціни дістався сертифікат в магазин. Дістає, показує. От я і зрозуміла все.
Більше я з Гальою не спілкуюся, просто не хочу. Я від щирого серця, щоб і з користю і недешево ж зовсім.
