Я вже досить давно зраджую своїй дружині. Нічого поганого в цьому не бачу, бо дружину щиро кохаю. А з коханкою у мене стосунки зовсім іншого роду.
Тільки ось їй останнім часом не подобається, що я рідко приходжу. А у нас малюк нещодавно народився, тому вдома я потрібніше.
Моя дружина Таня — найсвітліша людина. За весь час, поки ми живемо разом, вона жодного разу мені ні в чому не дорікнула. І це з огляду на той факт, що в мене ще кожного тижня завжди були зустрічі з Наталкою! Не знаю, як мені вдавалося зберегти цю ілюзію ідеального чоловіка.
Нещодавно Ната почала говорити про те, що любить мене і хоче, щоб я пішов із сім’ї. Я про це навіть чути нічого не хочу, бо я став батьком і не можу просто так покинути свою дружину та дитину.
Але Наталці все одно. Вона почала мені погрожувати, що розповість про все моїй Тані. Але я на її шантаж не ведуся, бо маю на неї управу. Колись я її влаштував працювати на фірму до свого брата. Отже, вона легко може звідти вилетіти, якщо я скажу.
Загалом ми почали часто сваритися з коханкою. Їй потрібен я цілком і повністю, а не один раз на тиждень. А мені потрібна моя родина та просто скороминущий відпочинок.
Минув десь місяць, і Ната заспокоїлася. Ось уже не знаю, що саме на неї так сильно вплинуло. Але мене це й не цікавило.
Поки одного разу я не потрапив у дуже незручну ситуацію. Це була річниця нашого з Танею весілля. Я замовив столик у ресторані, купив дружині дорогі сережки. Вона в мене любить всякі дрібнички.
Коли дружина сіла навпроти, я помітив у неї на шиї кулон. Такий самий, як і сережки, які я збирався їй подарувати. Тобто, вони буквально з одного набору!
Напевно, по мені було видно, що я трохи шокований. Дружина запитала:
«Ох, ти помітив кулон, правда? Він чудовий! Це мені Наталка позичила сьогодні. Пам’ятаєш, я розповідала, що познайомилася з чудовою жінкою нещодавно? Ми так потоваришували, я сама не очікувала!»
Мене кинуло в холодний піт. Ось зміюка! Вирішила обвести мене навколо пальця і втертися на довіру до моєї дружини. Я й не міг подумати, що вона на таке здатна.
Кулон, який висів на шиї у Тані, я подарував Наталці буквально за пару днів до того, що сталося. Мені подобається, коли мої жінки щасливі. Так що я подумав, непогана ідея, якщо одна носитиме кулончик, а інша сережки.
Я розумів, що якщо зараз подарую дружині такі сережки, вона може не зрозуміти. Грати на силі збігу я не був готовий. Тому вирішив викручуватись на ходу. Того вечора ми з дружиною провели чудово час, вона нічого не запідозрила. Але тепер я не знав, що робити далі.
Наступного дня я прийшов до коханки, щоб з’ясувати стосунки. Вона сказала рівним голосом лише одне:
«Ти не захотів у всьому зізнатися дружині сам. Окей. Але ти не забороняв мені з нею знайомитися і дружити, так? Таня виявилася чудовою жінкою, я розумію, чому ти не хочеш її кидати. Тож, будь ласка, позбав мене від своєї присутності».
Це розлютило мене ще більше. І дурню ясно, що добром ця справа не закінчиться. Але я, як і раніше, був розгублений. Втім, зараз мій стан не кращий.
З дня нашої річниці минув тиждень. Таня мені всі вуха продзижчала, яка Наталка класна. Каже, що хоче запросити її до нас на сімейну вечерю.
Мені від однієї цієї думки погано. Але якщо я у всьому зізнаюся дружині прямо зараз, це розіб’є їй серце. Що ж мені робити?
