Я рідко публікую різні оголошення в інтернеті бо не дуже люблю спілкуватися з незнайомцями. Але цього разу довелосяя це зробити через необхідність.
Справа в тому, що одного разу я купив собі нові кросівки, побачив їх на вітрині і просто не міг не купити, вони були такі яскраві і стильні, але мого розміру не виявилось, лише була одна пара на розмір більші.
Я і купив, подумав: “головне, щоб не меньші, одягну тепліші шкарпетки, затягну шнурівки тугіше, а кросівки дуже стильні”. Наступного дня вирішив так і зробити.
Але як тільки вийшов на вулицю, носи кросівок почали чіплятися за бруківку і я ледве не впав.
А оскільки серед моїх родичів і знайомих нікого немає з таким розміром ноги а талантом продавця я не володію, то вирішив комусь віддати.
Подав оголошення в категорію “Віддам задарма” і почав чекати дзвінка.Через декілька хвилин мені зателефонував хлопець і сказав, що сьогодні готовий забрати кросівки і що у нього якраз такий розмір.
Уже було близько першої дня і я попередив, що приїхати потрібно після третьої, бо мене не буде вдома. Приїхав він в о другій дня і почав тарабанити в двері.Прочекав мене під дверима цілу годину, а коли я прийшов, хлопець накинувся на мене з претензіями.
–Скільки я ще маю вас чекати? – сказав молодий чоловік таким тоном, ніби це не він до мене прийшов за кросівками, а я до нього.
-Я ж казав, що мене не будо до третьої, – вже починаючи нервуватися сказав я, подумавши, що хочу якнайшвидше віддати йому кросівки і хай вже йде звідси.Хлопець оглянув кросівки і сказав:-А вони що, ношені?-Нові.-Я ж писав, що лише один раз взував.
В оголошенні все чітко і яско було написано.-То я ще й оголошення ваше мав прочитати?! Я завтра їх мав взути, а ви мене обманули!!! – вже на емоціях сказав він.
–Зараз ти розвернешся і підеш звідси без кросівок, раз тобі повилазило і оголошення прочитати не можеш. Такі кросівки задарма отримати – велика удача – це перше.
Ти приїхав раніше зазначеного часу – друге. А по-третє, потрібно оголошення уважно читати, щоб потім не звинувачувати інших людей в своїй неуважності.
Хлопець аж рота відкрив від несподіванки, зовсім не очікуючи, що на його хамство хтось може адекватно відповісти і поставити його на місце. Кинув у мене кросівками і ображено пішов.
