Цього тижня я зіткнулася практично з тією самою ситуацією, але в абсолютно різних людей. Причому випадок ідентичний до неможливості, чоловіка зловили, ну або майже зловили, на зраді. Тільки в одному випадку постраждала моя найкраща подруга, а про другий я дізналася практично випадково.
Один із друзів рознервувався і, скажімо так, розколовся сам. Хоча якщо чесно, те, що він дуже любить жінок написано у нього на лобі великими літерами. Дружину, звичайно, шкода, але це таке. В обох випадках дружини підозрювали, стежили. Але за порядком.
У середу, у мене під час занять почав дзвонити телефон. Побачивши номер Світлани, я скинула виклик. І так тричі. Зрозумівши, що трапилося щось серйозне, дівчина знає, що я під час занять не відповідаю, я дала студентам завдання і вийшла в коридор.
Подруга з істерикою повідомила, що вона тільки, що знайшла номер якогось Анатолія в телефоні свого чоловіка, набрала, і їй важкий жіночий голос щасливо прощебетав “Так коханий”.
Вона відключилася, бо не знайшла що сказати. Моє мекання на тему, а може тобі здалося, не було почуте. На запитання, а що робить її благовірний, вона відповіла, що він гуляє.
До речі, він практично не робить так, але цього дня оформили угоду, купили квартиру. І природно, у її чоловіка був офіційний привід погуляти.
Мої вітання щодо придбання квартири, Світлана також не хотіла слухати. Довелося після занять зустрічатися з нею, вона без зайвих слів схопила мій телефон, і я із запізненням зрозуміла що набирає вона знову ж таки ту загадкову жінку. Я намагалася вмовити нічого не робити, але не тут було.
Вона на якусь мить справилася з собою і почала розмову «Привіт Марина». У мене при цій фразі рукавиця розкрилася від подиву. Я нічого не зрозуміла. Але їй відповіли, що вона помилилася, і на цьому розмова закінчилася.
Я пропущу момент ридання та всього іншого. Мені щиро її шкода і найменше хотілося, щоб із її сім’єю щось трапилося. Але якщо чесно я не прихильник перевіряти телефон свого чоловіка, хоча знову ж таки…
У мене немає її гіркого досвіду або таких диких ревнощів, щоб відстежувати номери телефонів і за ними дзвонити. Я підозрювала, що таке вона робить не вперше. Як її чоловік наступного дня (це після явного перепою щось) викручувався і що говорив, я не можу навіть уявити.
Наскільки я знаю, вони й досі не розмовляють. Оскільки це за 17 років вони вже разів п’ять сильно, практично до розлучення сварилися, то сподіваюся все закінчитися щасливо.
Друга ситуація з тим самим мобільним телефоном. Наскільки я зрозуміла з дуже стриманого (буквально три фрази) оповідання, головною героїнею була смс-ка.
Поки любитель прекрасної половини людства, наприклад, приймав душ, його телефон ощасливила досить провокаційна смс, але прочитати першому її йому не вдалося.
Зате прослухати її у виконанні своєї дружини з наступними коментарями дуже склалося. Його легенда про знедолену співробітницю з іншого міста виявилася не надто правдивою, його знову взяли під невсипущий нагляд.
Коли він це розповідав мені, а буквально звучало так: “… бере мій телефон і зі ста робочих смс-ок примудряється відкрити одну, але ту, яка їй не призначалася взагалі. Ось тепер сиди і думай, як бути далі. Що за життя?” Я чомусь поспівчувала йому.
Може тому, що не знаю його дружину. Я коли обмірковувала ці дві ситуації (другу історію почула сьогодні) то задумалася, а чиї цікаво номери телефонів та смс-ки в мобілці у мого благовірного… Але все-таки за його спиною перевіряти не гарно.
