Зовсім недавно мій син одружився. Ми з чоловіком готувалися до цієї події. Тому будували такий будинок, щоб у ньому могло жити одразу дві родини. Сподівалися, що Діма приведе сюди свою наречену, а після весілля вони житимуть разом із нами.
Але все сталося дещо інакше. Невістка мені відразу не сподобалася. Було в ній щось дуже пафосне. Виду я не подавала, оскільки це вибір мого сина і я його поважаю. Під час знайомства ми з’ясували, що молоді жити хочуть окремо. Ні про який переїзд у наш будинок і мови не може бути.
Ми з чоловіком трохи подумали і вирішили, що зможемо допомогти дітям з квартирою. Адже не дарма все життя відкладали? Тож після весілля Діма та Настя в’їхали у свою затишну однокімнатну квартиру недалеко від центру міста.
Невістка одразу почала наводити там порядки. Гордо повідомила, щоб я без запрошення до них не поткнулася. Дублікат ключа у мене теж забрали, хоча я й не збиралася ним користуватися без потреби. А раптом щось станеться? Загалом, це мене дуже засмутило, оскільки син рідко кликав мене в гості.
Але ще більше мене засмутило те, що діти відмовилися приїжджати до нас на Різдво. Настя заявила, що свою матір не покине. І взагалі, всі свята вони збираються відзначати разом з нею. Мені так прикро стало. Я приготувала усі 12 страв, гарно стіл накрила, квартиру прикрасила, а в будинку нікого нема. Тільки я та мій чоловік. Їжу просто нема кому їсти.
Звичайно, я просиділа весь вечір, насупивши носа. А чоловік лише дивився на мене і мовчав. Коли я почала ділитися з ним своїми переживаннями, він сказав те, що перевернуло мою свідомість.
«Марусю, адже ти така сама. Ти ніколи не їздила до моєї матері. Ми завжди відзначали всі свята у твоєї, а потім я один відвідував свою матінку, щоб привітати її з Різдвом або Новим роком. То чому ж ти дивуєшся тому, як поводиться Настя?» – сказав Костя.
Я замислилась і зрозуміла, що так воно й є. Я завжди ігнорувала свекруху. У нас так і не склалися теплі стосунки. Я їй навіть подарунків ніколи не дарувала. Який сором!
Того дня я поїхала до Валентини Петрівни разом із чоловіком. Ми привезли їй багато гостинців та подарунки. А потім я вибачилася перед свекрухою за те, якою егоїстичною дурою була. Ми цілий вечір проговорили з нею по душах. Вона порадила мені просто приїжджати у гості до свахи на свята. Нашим сім’ям треба дружити, а не ображатися один на одного.
Наступного дня я зателефонувала мамі Насті та запросила її на вечерю. І та погодилась! І хоча ми не дуже часто спілкуємося зараз, я бачу, що невістка до мене потеплішала. Як я вдячна чоловікові, що він відкрив мені очі на такі прості речі. Ніколи не пізно виправляти помилки минулих років!
