Поки відслідковувала зраду за зрадою, і сама не відчула, як перестала вважати це чимось неприйнятним. Якщо очікуєте ще одну історію про скривджену зраджену дружину, то невгадали. Одного дня чаша терпіння була переповнена і я зрадила також. І досі про це не пошкодувала

Поки відслідковувала зраду за зрадою, і сама не відчула, як перестала вважати це чимось неприйнятним. Якщо очікуєте ще одну історію про скривджену зраджену дружину, то невгадали. Одного дня чаша терпіння була переповнена і я зрадила також. І досі про це не пошкодувала.

Це сталося само-собою і якось природньо. У мене завжди було вдосталь залицяльників та чоловічої уваги, після весілля також. Того дня я йшла без обручки, бо зняла свою у відповідь на те, що чоловік в місті знімає свою. І наші очі зустрілися.

Живемо неподалік, почали ходити на каву. Він мене неабияк відволікав від чергових поїздок чоловіка невідомо куди і невідомо з ким. А коли емоції закипали і я хотіла дзвонити, щоб висловити все своєму благовірному, то спинялася і писала йому. Так чоловік залишився без уваги і скандалів, а в мене покращав настрій і навіть зовнішній вигляд.

Я відчула, що це щось серйозне, коли Він подарував мені прикрасу. Безневинний камінчик на шию, але вартість його була насправді захмарною. Так сказала моя подружка, яка у прикрасах тямить.

Перші декілька місяців Він ні про що мене не просив. Зустрілися – добре, а не вийде, то і не вийде, не страшно.

Ми говорили про мої мрії та плани. І про його також. Так кожен став розвивати те, про що завжди мріяв. Підтримка одне одного надавала крила. Думаю тоді у мене очі сяяли як ніколи раніше в житті.

У той же момент чоловік почав активно всім цікавитися. Почав проводити вдома вечори та вихідні, навіть розірвав свої стосунки на стороні. Чергові. Почалися розмови про те, що наш шлюб ще можна врятувати, що ніби був неправий.

На фоні всіх цих змін я майже не знаходила часу на зустрічі з Ним. Доводилося відміняти зустріч за зустріччю. Почало невистачати наших розмов, його очей. Я відчула, що в моєму житті є кохання. І захотіла його зберегти, бо вже знаю, що таке треба дуже цінувати.

Ми зустрілися одного дня, сіли навпроти одне одного і все обговорили. В той день, коли я тільки-но подала на розлучення, він купив мені обручку. Цю обручку, до речі, я майже ніколи тепер не знімаю.

Пройшло вже більше року. Колишній чоловік так і живе по-сусідству. Якось на емоціях наговорив на мене поганих речей, а мені і донесли.

Дивно, але він вважає, що моя зрада все зруйнувала. Деякі люди ніколи не дивляться вправді в очі, бо дуже цього бояться. Ось і мій колишній чоловік, коли відчув, що його образили, враз забув скільки болю свого часу подарував мені.

Ай, неважливо. Ми з Ним чекаємо на первістка, тож можете нас привітати!

You cannot copy content of this page