У мене є дочка Карина. Коли це сталося, їй було 1,8 місяців. Все сталося так швидко. Я, Карина і чоловік перебували в одній кімнаті. Раптом у мене задзвонив телефон, який був на кухні – я готувала чоловікові обід на завтра і там залишила телефон. Я пішла на кухню, а Карина з татом були в кімнаті, Карина стояла на підлозі. Я навіть по телефону поговорити не встигла, як почула крик чоловіка.
Подумала, що таке сталося, і пішла в кімнату.
Чоловік, вибігаючи з дому, сказав, що дочка впала з вікна (з третього поверху).
У мене почалася істерика, я не розумію, навіщо я тоді подивилася вниз. Зараз все це стоїть перед очима, як Карина там внизу лежить на травичці. Потім я вибігла слідом за чоловіком. Дочка плакала.
Ми викликали швидку. У дочки виявився закритий перелом стегна без зміщення. Навіть струсу мозку не було! Я рада, що так все обійшлося, а якщо все було б по-іншому, я не уявляю, що б тоді зі мною було.
Всі зараз, напевно, нас засуджують. Хоча я їх розумію. Я теж би на їх місці говорила, яка така мати не могла встежити за своєю дитиною, але якби всі знали, як швидко це все сталося.
Я її завжди намагалася берегти від вікна, але тут недогледіла, звичайно, є моя вина в цьому.
Нам залишилося в гіпсі ходити 3 дні.
Мені здається, що бог нас карає за щось, напевно, ми щось погане зробили. Тому що так несподівано все сталося, ми її якраз хотіли йти купати її і чоловік чомусь вийшов в коридор. Або може бути наврочили – всі говорять, яка у вас дівчинка красива.
Я хочу сказати всім мамам і татам: бережіть ваших дітей. Адже це єдине щастя, яке у вас є.
