Почну з того, що, 16.10.2020 мене скоротили на роботі, я б сказала на дуже гарній роботі, я почала пошуки і вирішила, що поки шукаю, влаштуюся в хостел адміністратором на підробіток, даний хостел, знаходиться в будівлі моєї колишньої роботи, тобіш , всіх я знаю і навіть дружу, і ось на початку листопада туди заселяється група військових.
Вони приїхали грати в КВН.Одін з хлопців відразу звернув на мене увагу, став фліртувати, але я не піддавалася, так як вважала це немає значення, він служить дуууже далеко, але тут дівчата колеги та й їх хлопцями почали мене вмовляти з ним поспілкуватися.
І що ви думаєте, я погодилася, за годину до їх від’їзду, ми посиділи трохи у мене в машині, поцілувалися, зробили фото, я його відвезла в готель і сказала що під’їду до поїзда, а сама поїхала роздрукувати фото напам’ять йому, і все це за решту пів години до поїзда, благо і вокзал і хостел і торговий центр, все поруч. Він був радий фотографії, ми попрощалися і він поїхав.
На поїзді, він поїхав в місто, де в якийсь із днів, його повинен був забрати військовий літак і доставити в місце служби.
Літак їх затримали. Він дзвонив, писав і через 4 дні я вирішила до нього з’їздити, поки він не полетів, в день мого візиту до нього все йшло до того щоб я не їздила, може це і був знак, я переплутала дати на літак, довелося їхати на поїзді добу біля туалету, перед виходом забула документи в таксі.
До речі, проїзд повністю оплачувала сама, якось в розмові він натякнув що грошей багато в відрядженні залишив, ну я закрила на це очі.
І ось я прилетіла, він мене зустрів, поїхали в готель, я помилася, переодяглася, пішли їсти, в загальному часу у нас було мало, всього 1.5 діб, в загальному майже були в готелі.
Коли я їхала, у мене рано був літак, він не поїхав мене проводити, нібито у них теж повинен був бути літак, а загалом не буду розписувати, суть одна, не проводив, за таксі не сплатив, я йому написала прощального листа, передала перед тим як сісти в таксі, ну і думала все, це точнго кінець, бо місце де він служить в’їзд тільки дружинам, або працівникам.
Як ви зрозуміли, це виявився не кінець, ми продовжували спілкуватися, він прилетів до себе в місце служби і почав мені шукати роботу щоб я поїхала до нього, я думалал це не правда і погодилася, і ось 30.12.2019 приходить дозвіл мені на в’їзд в цьому богом забутому місце, де холод і ведмеді, і ось 14.01.2020 я прилетіла до нього.
Чекала радості, щастя, цукерково-букетного періоду, а в підсумку занурив мене в битовуху (я все розумію, ми живемо разом), але він мене зустрів, залишив удома одну і пішов на службу, не було у людини радості, навіть близькість буда наче 10 років живемо разом.
Перший місяць лаялися багато через дрібниці, але почуттів я від нього не відчувала, він пояснює це тим що він такий грубий, навіть мій день народження не міг організувати, я ж тут не у себе в місті, нічого не знаю і багато складнощів з продуктами (високі ціни).
Літаки літають по погоді, в загальному про все треба думати заздалегідь, на кшталт говорить сім’ю хоче будувати, але я живу з ним і не відчуваю що ми сім’я, що у нас спільне все, що ми думаємо одне про одного, а він думає тільки про себе.
Ще він жадібний до грошей, та й що було останньою краплею написати сьогоднішню історію, так у мене короткий день сьогодні на роботі, написала йому що немає їжі у мене з собою, він служить в 7 хвилинах ходьби від мене і у нього обід 2 години, на що я отримала відповідь “ну капець”, прикро, дуже прикро, за таке ставлення.
Від сюди питання: Я дурна або людина така черства?
Тут може ще і недомовленість є від мене, так що якщо що задавайте питання.
p.s Зп у мене копійки тут, він це знає і не пропонує допомоги в оплаті навчання, елементарне що щось смачне купити доводиться його просити.
