Посібник для молодої невістки, або, як вижити в протистоянні зі свекрухою за власного чоловіка

Моя свекруха – людина складна. Коли я тільки вийшла заміж, я ще намагалася сподобатися моїй новій «мамі», але через деякий час покинула це невдячне заняття.

Звісно, ​​свекрухи бувають різними. Можливо, навіть десь є особини добрі й тямущі, але мені попався той різновид, що ненавидів свою невістку і всіляко демонстрував це.

Стандартний набір – “не так готуєш”, “не так прибираєш”, “не так постіль застилаєш” – доповнювався й оригінальними: “дивна у тебе хода, як заєць петляєш”, “досить обіймати мого сина, можна подумати, ти його любиш”, «пора за розум братися, а то дурепа-дурепою».

Найстрашніше, що свекруха жила у сусідньому під’їзді, й заявлялася до нас щодня. Вона працювала до 16:00, але рівно о 16:30 вона була у нас на порозі з баночкою борщу, або супчика для сина.

Я не знаю, де вона його готувала – дорогою в маршрутці, чи що? Потім я вислуховувала стандартну порцію вказівок і причіпок. Я намагалася виправдовуватись і щось пояснювати.

Але це призводило до ще більших «психів», та звинувачень, що я навіть вислухати, та взяти до уваги не можу. Поступово я починала звіріти, й влаштовувала скандали. Чоловік мені від початку сказав, що мама – це мама, і він її любить, а я – це я, і мене він теж любить.

А втручатися в наші бабські сварки він не збирається. “Не хочеш, не спілкуйся” – ось його вердикт. Я деякий час намагалася слідувати його посиланню. Але свекруха була надто поряд, і все одно доводилося бачитися.

Через деякий час ми переїхали до іншого району, але наш поєдинок перейшов у нову площину. Свекруха почала постійно «хворіти». І доглядати її мав саме чоловік. Ми вели відкриті маневри один проти одного.

Не гребували жодними засобами. Вона відверто вигадувала про мене небилиці, я відверто хамила. Наші постійні скандали поступово затягували й чоловіка.

Якось я зрозуміла, що перемоги не буде, й вирішила змінити свою поведінку. Це сталося дуже різко, тому свекруха спочатку здивувалася, потім намагалася підколювати мене, а потім сталося диво – вона «здалася».

Звичайно, білий прапор вона не викинула, але я цього й не домагалася. П’ятирічна гризня з моєю свекрухою за кохання та увагу її сина, а мого чоловіка, закінчилася.

– Що ж сталося? – запитаєте ви. Зараз розповім!
Коли моєму синові було три роки, дівчинка у пісочниці запропонувала йому пограти у чоловіка та дружину. «А твоя мама буде свекруха і ганятиме мене палицею!» – белькотіла малеча.

Мене як обухом по голові вдарили. Я ж справді колись буду свекрухою. Я спробувала подивитися на всю ситуацію очима мами: ростиш-ростиш сина, а приходить якась мадам і веде твою кровиночку.

Звичайно, це життя, але прикро як. Тоді я виробила основні догми свого ставлення до свекрухи.
По-перше, я прийняла той факт, що свекруха – мама мого чоловіка, вона виростила його так, що я його полюбила.

Значить, вона не така й погана. Та й сина проти матері налаштовувати просто аморально.
По-друге, я чітко усвідомила, що не треба реагувати навіть на відверте хамство. Часто я заводилася раніше свекрухи й зупинитись вже не могла.

Як же вона здивувалася, коли на чергове зауваження я відповіла:
– Ви знаєте, я подумала, і ви маєте рацію – я викину цю скатертину. Вона потворна!
Свекруха мовчки дивилася на мене і не могла зрозуміти, в чому каверза, а я зібрала скатертину і запропонувала їй чай.

До речі, мовчати у разі причіпок не треба. Є хитрість, яку легко освоїти. Я цей спосіб називаю «спосіб папуги» – ви просто повторюєте за людиною його останні слова з підтвердженням. Наприклад:

– Ти погано доглядаєш квіти, їх треба поливати через день!
– Так-так, треба поливати через день…

І третє правило – покажіть свекрусі, що вона потрібна. Дайте їй завдання, з яким зможе впоратися тільки така мудра жінка, як вона. Їй також хочеться бути причетною до свого сина. Нехай зашиє сорочку, чи приготує омлет.

Так ви зможете контролювати, де свекруха влізе у ваше господарство. Дайте їй відчуття причетності.
Наші стосунки не одразу, але налагодилися.

Чоловік заспокоївся, та й мені набагато простіше стало, щоденні нервування припинилися. Спробуйте не боротися, а зрозуміти свекруху! Цікаво, а як ви налагоджували стосунки зі свекрухою?