Моєму синові 5 років, він дуже хороший, розумний хлопчик. А я погана мати. Я зриваюся на дитину криками постійно.
Мене все дратує, дратує, кричу на нього з будь-якого приводу і без приводу.
Він все терпить, боїться мене вже. Я розумію, що так не можна, але не можу себе стримувати і контролювати в ті моменти, коли заведуся.
Потім прошу у нього пробачення, цілую, благаю, щоб простив, він прощає, а я знову по новій кричу на нього.
Виховую я його без чоловіка, мені допомагають мої батьки, ми власне кажучи у них і живемо. Я працюю, син мій ходить в садок.
Хлопчик у мене життєрадісний, мене дуже любить, але теж почав кричати, вночі спить неспокійно. Це я довела його до цього стану. Як мені почати себе контролювати і перестати кричати на дитину?
Віра сиділа за столом майже годину і ніяк не могла зібратися і надіслати повідомлення. Передруковувала…
Вона поховала чоловіка, вистояла сама, підняла господарство... а потім сусідка відкрила рота. Одна плітка. Усього…
Аліна шукала житло. Після п’яти років шлюбу вона подала на розлучення… Якось, повертаючись із роботи,…
За вікном була вже не темрява, а сірість. Початок четвертої години ранку. Варя сиділа в…
Надя поверталася додому з роботи й думала про стосунки із чоловіком. Останнім часом вона багато…
Ігор та Валентина одружилися вже у досить зрілому віці. Їм було по 32. Спершу було…