Приїздить моя подруга з відпустки і сяє вся. Думаю, що ж такого сталося, що вона щастя через себе випромінює? Знаючи чого вона туди їздила, я б точно на її місці не раділа б, а ця мало того що щаслива приїхала, то ще й каже заміж збирається.
4 роки назад вона почала зустрічатися з одним хлопцем. Все йшло до весілля. Як тут він їй заявляє, що вона йому як сестра, він її любить звісно, такою, братською любов’ю. Вона в сльози, поплакала та й вирішила знайти когось краще.
Треба сказати, що краще не було. Бо один був одружений, інший взагалі не тієї орієнтації. Як би вона не стралася, а знайти підходящий варіант не виходило. Всі були в порівнянні з її Дмитром якісь не такі.
І тут він пише їй, щоб вона приїздила в гості. Юля звісно ж розкотила губу, вже вирішила, що він безмежно сумує і хоче про це сказати, але не тут було. Після того як прийшла смска з запрошенням в гості, відразу ж прийшла ще одна, з запрошенням на весілля. Тобто він її запрошував як свідка на своє весілля.
У моєї Юльки відразу ж план з’явився як це все одним махом вирішити. Вона погодилася приїхати і допомогти нареченій з організацією весілля. Коли вибирали сукню, то вибрали саму недолугу, туфлі на 2 розміри менші, а меню в ресторані взагалі курс на сміх.
Крім того, Юля вже знала, що на репетиції весілля при всіх спробує звабити колишнього і вони відмінять весілля. Я вже грішним ділом подумала, що в неї вийшло, раз вона так сяє.
Виявляється все навпаки. У тієї нареченої також був колишній, він теж присутній на весіллі серед запрошених, ось вони і об’єднали сили. Але трішки перестаралися.
Звісно сукню поміняли, туфлі Юлька принесла ті що треба, меню узгодила в найкращому вигляді. Вибачення попросила. Я питаю в неї, чи то совість замучила чи щось краще придумала. А вона сміється, каже що виходить заміж тепер за колишнього хлопця нинішньої жінки свого колишнього. І що тут скажеш, кіно можна знімати.
