Пожалілася і на те, що ніякої їжі на цих дітей не напасешся

Я завжди співчувала мамам, які виховують кілька дітей відразу. Я сама мати, і знаю як важко підняти діток на ноги. Звісно ж я проти такого гріха, я ніколи б навіть собі не пробачила, якби позбавилася дитини.

У нашому селі багатодітних не багато. Є одна, в якої 6 дітей. Живуть звісно скромно, але ніколи не бачила щоб діти голодні коли, чи немиті.

В один із спекотних літніх днів ми прийшли в магазин. Продавця не було, вона на складі приймала свіжий хліб, тому ми з Оксаною зручно всілися на лавці біля магазину і почали говорити.

В мене в кишені було трішки соняшникових зернят, тому розмова йшла жваво і цікаво. Оксана розповіла мені про те, що живуть вони дуже бідно, що вона не цурається людської допомоги, що приймає і речі і їжу, все що дадуть знадобиться.

Пожалілася і на те, що ніякої їжі на цих дітей не напасешся. Розказала, що купили на дитячі гроші і декреті будинок в розстрочку, ось вже рік назад віддали все. Тепер будинок їхній, але грошей на його утримання, однозначно не вистачає.

Ми трішки поговорили і пішли в магазин за покупками. Я пропустила Оксану вперед, поки вибирала щось з продуктів. І тут я бачу картину.

Купляє вона 4 палички недешевої ковбаси, майонез, пельмені, напівфабрикати, котлети там різні, млинці. Звісно взяла цукерки, але явно не дитячі. “Стріла” самі знаєте з чим всередині. Не обійшлося без цигар0к і алкоголю, в розумних кількостях, звісно.

Я тепер от іду додому в думаю. Звісно грошей вистачати не буде. На цю суму можна м’яса кіл 10 взяти, не менше.

Та приготувати ті самі котлети, перці фаршировані, пельмені, ще й лишиться. Але ж простіше купити все готове, по космічній ціні і далі просиджувати штани в телефоні.

You cannot copy content of this page