Познайомилися ми на відпочинку, в народі такі відносини називаються курортним романом. Якось відразу між нами з’явилася сильна симпатія і тяга. Ми дуже багато спілкувалися і розуміли, що між нами багато спільного.
Відпочинок закінчився і довелося роз’їхатися по своїх містах. У нас залишилися тільки номери телефонів, спільна фотографія і бажання знову бути разом.
Після роз’їзду ми постійно спілкувалися по телефону. У день могли в цілому по годин 6 розмовляти. Розмовляли про все, намагалися краще пізнати одне одного.
Потім стали їздити одне до одного. Наші зустрічі були всього на пару днів, а потім знову доводилося розлучатися. В наші відносини ніхто не вірив. А нам було все одно, ми продовжували спілкуватися, приїжджати одне до одного через кожні 2-3 місяці і насолоджуватися одне одним.
Нам довелося жити в такому ритмі 4 роки. Я і він вчилися в університеті і з’їхатися на той час у нас не було можливості.
Після закінчення навчання я відразу переїхала жити до нього в місто! Тепер відстань в 650 км між нами було забуто! Ми почали жити разом! І ось ми вже 8 років разом. Одружені більше року.
Всім тим, хто не вірить у відносини на відстані я хочу сказати, що не варто бути категоричними! Справжня любов перетерпить все! Головне, щоб в парі була довіра і бажання бути разом! Тільки тоді будь-яку відстань не буде проблемою!
