Про рівень неадекватності.
Все життя працював на Камазах. У свій час в якості привези-відвізи, а потім на кар’єрі.
Замовили машину окатишів. Приїжджаю. Запитав, куди його зсипати. Мені показали, що прямо під бетонну огорожу. Я їм відповідаю, що якщо вивантажети прямо під паркан, то цей паркан знесе повнытю.
Вони не повірили. Сказали сипати. Я гроші взяв і висипав. Три прольоту бетонного паркану знесло. Замовник і пара мужиків носяться поруч з купою і кричать.
Далі діалог:
– Навіщо ти паркан зніс, [потік нелітературних слів]?
– Я попереджував.
– Ти говорив дуже непереконливо.
-? “№% №;% ???
– Що ж нам робити тепер ?!
– Забір заново ставити. Що ще робити? ..
Поїхав.
Буквально через день ще одне замовлення. З дробарки їжу навантажений на об’єкт. Бачу, що під’їзд до ділянки тільки що заасфальтували.
Запропонував висипати поруч з ділянкою, щоб не роздавити асфальт. Відмовилися. Їм (як вони сказали) тягати далеко. Ну далеко – так далеко.
Поїхав по асфальту. Тільки автомобіль всією вагою наїхав на асфальт, як він почав розповзатися. Вони побачили, що я їм асфальт розбив, стали погрожувати, що грошей з мене візьмуть за ремонт. Розвернувся і поїхав. Дивні.
Найсмішніше, що кожного тижня стикаюся з такими ось самовпевненими неадекватами.
Деякі дитячі спогади не стираються, хоч би скільки років минуло. Вони не тьмяніють з часом…
- Принесла у пелені - хай у місто котиться, там таких не рахують! Нічого тут…
- Що означає, якщо я з немовлям, то, значить, нікуди не подінусь? У вас що,…
Мишко не любив їздити до бабусі. Бабусю він, звичайно, любив, але присутність інших родичів у…
- Ти знову ці цифри звіряєш? У нас свято сьогодні, а ти із кислим обличчям…
- Таїсіє, ти б валеріанки випила, перш ніж на свою дачу заходити! - Це ще…