Катя повернулася від батьків із радісною звісткою.
– Славко! Ти не уявляєш, що мені сьогодні мама сказала! Через три місяці вони переїжджають у новий будинок, а свою квартиру продадуть та гроші поділять між нами з Дашею! Небагато залишать собі на меблі, а решта – нам!
– І скільки кожній виходить? – Чоловік відірвав погляд від екрана комп’ютера.
– По мільйону!
– Нічого собі! Заживемо! – Зрадів Слава.
– Ти губи не розкочуй, – зупинила його Катя. – Вони не просто так дають, а на те, щоб ми цими грошима іпотеку погасили. Цілком не вийде, але уявляєш, як знизиться щомісячний платіж?
Катя та В’ячеслав були одружені вже три роки, два з них вони платили іпотеку. Їм потрібно було ще сімнадцять років розраховуватися з банком, переводячи щомісяця по тринадцять тисяч. До речі, на перший внесок також дали батьки Каті.
– А може, ми купимо машину, а решту в банк? – Запитав чоловік.
– Не вийде. Мама спеціально наголосила, що це на іпотеку.
Слава підібгав губи:
– Так собі подаруночок, з обмеженнями.
– А ти не знахабнів, Славко? – дивилася на чоловіка Катя. – Щось я не бачила таких подарунків від твоїх батьків!
Вона мала рацію: її свекруха – Антоніна Михайлівна – була щедра тільки на поради, які роздавала праворуч і ліворуч, навіть, коли її про це не просили.
Катя досі згадує чоловікові той час, коли вони обирали квартиру. Антоніна Михайлівна так і норовила поїхати з ними, запевняючи всіх, що без її мудрого керівництва молодь обов’язково вибере якусь нісенітницю.
Їм доводилося їздити на перегляди мало не потай. А коли Катя просила чоловіка поговорити з матір’ю, він відповів:
– Ну що тобі, важко? Зроби, як мама просить!
– Якщо я робитиму все, як хоче твоя мама, це буде не наша квартира, а її! – Відповіла Катя і робила по-своєму.
У Слави була ще одна звичка: він дуже любив обговорювати все з мамою. Вона дзвонить йому ввечері, а він за весь день дає звіт. Катя навіть висміювала його за це:
– Ти, як мій племінник. Іде з саду і розповідає мамі, що їв, якого зайця з пластиліну зліпив, з ким посварився. Так і ти перед мамочкою звітуєш!
Але, як кажуть, все це було б смішно, якби не призводило до дрібних та великих сварок.
Наприклад, вирішили купити новий диван. Слава у першій же телефонній розмові вибовтав усе мамі. Звичайно, Антоніна Михайлівна спалахнула допомогти й весь день надсилала Каті фотографії диванів з різних сайтів.
А коли прийшла до них і побачила, що обрала невістка, то заявила:
– Ну ось, я так і знала – ви купили зовсім не те, що я хотіла!
Тоді Катя не витримала:
– А що вам заважає купити той диван, який вам сподобався, і поставити його собі в кімнату?
Свекруха тоді нажалілася Славці, він «наїхав» на дружину, і вони посварилися. Так що навіть безплатні поради свекрухи іноді Каті коштували дуже дорого.
Ось і зараз Славко схопився за телефон і повідомив матері, що вони за три місяці стануть володарями мільйона гривень! Звичайно, і те, що теща вимагає витратити їх на іпотеку, теж сказав.
Зрозуміло, що Антоніна Михайлівна весь день обговорювала цю новину зі всіма, з ким можна. Та й із тими, з ким не можна, теж.
І наступного дня з’явилася до сина та невістки з «геніальною» ідеєю.
– Щодо іпотеки твоя мати має рацію, – заявила свекруха, сьорбаючи чай із кухля. – Тільки ні до чого кидати туди одразу весь мільйон. Можна п’ятсот тисяч у банк віднести, а ще п’ятсот пустити на щось корисне.
– Що ви вважаєте корисним, Антоніно Михайлівно? – поцікавилася Катя.
– Ось Лєра влітку заміж збирається. Можна за ці гроші скромне весілля справити – тисяч за двісті, а решту подарувати молодим, щоб вони теж на іпотеку почали збирати.
– Цікаво, а чому це ви вирішили, що мої батьки дають мені ці гроші, щоб я спонсорувала вашу молодшу дочку? – Здивувалася Катя.
– А тобі що, шкода? – спитала свекруха.
– Так, шкода, – відповіла Катя. – І взагалі, припиняйте планувати, як витратити ці гроші! Я їх, як і сказали батьки, внесу на часткове погашення кредиту.
Але Антоніну Михайлівну було вже не зупинити. Ніколи ще в неї не було можливості розпоряджатися такими великими грошима. Вона навіть спати спокійно не могла – все думала, як правильно витратити мільйон.
Раніше, бувало, вона теж не могла заснути, думаючи про гроші. Але там була зовсім інша ситуація: вона думала, як розтягнути дві тисячі, що залишилися, до зарплати. А тут зовсім інше! Такі масштаби!
Навколо Антоніни Михайлівни створилося дві групи зацікавлених осіб: одна, що складається з п’яти жінок, – на роботі, і друга, набагато більша – у дворі будинку. Наразі всі пенсіонери обговорювали, як грамотно витратити мільйон.
Антоніна Михайлівна вислуховувала всі пропозиції, якісь одразу бракувала, з іншими приходила до квартири сина.
Але це ще була не біда. Гірше стало, коли про «зайвий» мільйон дізналися родичі й до квартири Каті та Слави потягнулися «ходоки».
Комусь не вистачало на ремонт даху, хтось хотів поміняти машину, двоюрідна сестра свекрухи просила оплатити путівку до санаторію.
Одні просто дзвонили та з’ясовували, чи не можна «відщипнути» трохи від цих грошей, але більшість приходили, вважаючи, що відмовити людині, дивлячись їй в очі, набагато важче.
Катя втомилася пояснювати людям, половини з яких вона не знала, що жодних грошей у неї немає, що все це – плід фантазії Антоніни Михайлівни.
Вона вже сто разів вилаяла себе за те, що поділилася радістю з чоловіком. Було б набагато краще, якби він нічого не впізнав до того часу, коли батьки переказали б ці гроші.
А якось їй зателефонував чоловік, який представився працівником служби безпеки банку, і сказав, що з її рахунку хтось намагається зняти велику суму, і що для того, щоб урятувати гроші, їх терміново треба переказати на інший рахунок.
Це була остання крапля. Катя того ж дня поміняла номер телефону, а Славі сказала, що батьки вирішили не продавати квартиру, а здавати.
Як переживала Антоніна Михайлівна! Адже у неї було заготовано півтора десятка різних варіантів, як прилаштувати ці гроші.
Через місяць батьки все ж таки продали квартиру. Гроші, як і обіцяли, розділили на дві частини та оформили, як подарунок обом дочкам.
Катя попросила батька одразу ж переказати її частину на рахунок у банку. Цього ж дня вона частково погасила іпотеку, нічого не сказавши ні чоловікові, ні свекрусі. Нехай це буде для них сюрпризом!
Залишайте свої думки в коментарях, ставте вподобайки та підписуйтеся на сторінку, щоб мати змогу читати цікаві публікації!
