Мені 24 роки, добре оплачувана улюблена робота, тренажерний зал кілька останніх років, є хобі спільно з друзями, живу разом з Даіною з кінця травня (освідчився, зняв нам квартиру). Діані – 21 рік, студентка останнього курсу, підробляє репетитором, відмінна фігура (теж зал), шалено любить латинські танці. В цьому власне і полягає камінь спотикання. В її величезної любові до танців, але про все по порядку.
Ми разом вже рік, в середині наших відносин (середина весни) я зробив їй пропозицію. Вона погодилася, потім почала спілкуватися з колишнім і трохи мені не зрадила. Пару тижнів я божеволів дуже активно. Вона намагалася довести, що шалено любить і більше такого не повториться, пробачив. Але відходжу, мабуть, до цих пір.
Коли ми починали зустрічатися вона затягла мене на уроки латинських тацнів (бачата, кізомба). Танці дуууже контактні. Я б сказав, це найоткровенніші парні танці, які я бачив. До її зради я спокійно ставився до танців. Із задоволенням ходив з нею на уроки, на вечірки, був не проти, щоб вона танцювала з іншими (я прекрасно розумію, що у мене не супер рівень і їй іноді зі мною нудно, та й проблем з самооцінкою не було, мабуть). Протягом майже всього року ми танцювали в 90% випадків разом і робили це не дуже часто (1-2 рази на тиждень).
Цього літа вона з’їздила до себе на батьківщину, де знайшла бар, в якому її вчив танцювати крутий дядько один і вона закохалася в танці ще сильніше. З середини літа вона танцює по 4-5 разів на тиждень. І в більшості випадків танцює не зі мною.
Після відомих подій я став дуже ревнивий. І для мене тепер танці – як червона ганчірка. Я перестав отримувати від них задоволення. А кожен раз, коли вона їде без мене ввечері в бар танцювати, моя уява посилає мені картини, як вона звивається навколо свого чергового партнера (Діана дуже круто і одкровенно танцює). І найсумніше, що коли я іноді ходжу з нею на вечірки в бар, то бачу приблизно це. Який-небудь черговий кльово танцюючий партнер змушує її тіло ходити хвилями, гладить її талію, притискає до себе її стегна.
Для мене це нестерпно. Я відчуваю огиду, мені гидко. Майже кожен її похід в бар (зі мною чи без мене), вибиває мене з норми. Я впевнений, що проблема в мені. Діана запевняє мене, що для неї – це просто хобі, як для мене – тренажерний зал. Вона отримує задоволення від самого танцю, від того, що у неї щось кльово виходить (нові елементи, правильно рухатися і т.д.). Діана запевняє мене в любові і вірності справами і словами.
Але щось у мене в голові не ладиться. Напевно не можу повернути на місце локус. Іноді мені здається, що я хочу відморозитись. Хочеться накопичити роздратування, розлютитися в кінець і піти. Але в іншому наші відносини ідеальні. Близість, теплота, спільне життя, повага до особистого простору (моєму, по крайній мірі. Я ось до її хобі явно ставлюся неправильно).
І я не хочу навіть пробувати намагатися забороняти їй щось. Не хочу намагатися позбавити її джерела енергії (танці = палаючі очі і купа енергії для Діани), та й далеко не впевнений, що це вийде і що це мені потрібно. Я хочу, щоб вона займалася цим, отримувала кайф і драйв. І при цьому, я хочу, щоб мене не трясло при кожній думці про це. Не хочу страждати вечорами, відпускаючи її одну (коли у мене робота \ справи).
