Весілля було в розпалі. Злегка веселі гості, захеканий тамада і вічно невдовоьені родичі з Сургута показували все своє єство.
Наречена сиділа на вулиці на лавці, жених взагалі лишив її на “хвилину” а не показувався за столом і біля гостей вже близько 2 годин. Він іноді мелькав то там то сям, і вона була спокійна, що все добре.
З її боку були тільки батьки, Поля сама так вирішила, тому що родичі її майбутнього чоловіка були м’яко кажучи люди не сильно коректні в своїх розмовах. Вона не хотіла щоб вони образили бабусю з села і хрещених які жили досить скромно, і на весілля не прийшли б в сукна за 300 доларів.
Вона не цуралася, їх просто не хотіла зайвих витрат. Та і весілля це було ідеєю мачухи чоловіка, щоб як то кажуть все по-людськи.
Мама і тато пішли прогулятися до лісу, адже кафе знаходилося за містом в гарному місці, біля озера і ліску, краєвиди неймовірні. А потім прийшли до Полі і показали їй відео, на ньому її чоловік повів в якісь чагарі свою типу двоюрідну сестру, звідти вони вже вийшли розхрістані. І це на власному то весіллі.
Мати чекала що завгодно, але не такого. Поліна пішла до свідка, взяла його за руку і сказала, пам’ятаєш я тобі подобалася, хочем втечемо?
Батьки було категорично проти, але Поліна не могла вже зупинитися. Вони придумали план викупу, і поки батьки мали приймати конкурси і все інше, вони б зі свідком просто втекли і все. Для Полі це стало такого роду собі авантюрою. Це потім вона вже зрозуміла, що не хотіла ні весілля, ні того жениха по суті, якого їй навязала його мати.
Вони швидко зібралися, зайшли в кімнату де були подарунки, забрали більшу частину грошей з конвертів, а все інше змішали в купу. А ще забрали торт, погрузили в машину швиденько якісь сервізи, ковдри і ще якісь там коробки побільше. І просто поїхали. Найсмішніше почалося тоді, коли всі виявили що наречена не збирається повертатися. До тих пір її батьки теж тихцем поїхали, їм було соромно за доньку.
А потім одна знайома, яка була там присутня, розповідала що гості побилися за те, хто скільки приніс в конверті, а батьки нареченого дізнавшись про його походеньки відмовилися платити за бенкет. Грошей які були в конвертах звісно ж не вистачило, бо Поля забрала долари і все цінне.
Наречений лишився біля розбитого корита. Поля з Сашком, тим самим свідком поїхали в подорож і повернулися через 2 місяці.
Об’єднали свої кімнати в гуртожитках, трішки доклали з того, що дарували, і купили квартиру, навпіл, без весілля. Розписуватися і не збираються. А ще Поля вдало продала свою сукню, вона ж не знала що свекруха її взяла напрокат за шалені гроші.
В господарстві пригодилися і плели і сервізи і все інше, і Полі ні краплі соромно не було.
