Пишу вам цю сумну історію тільки з однією метою – уберегти інших дівчат від великої біди.
Почну здалеку, щоб ви зрозуміли як можна так спаплюжити своє життя.
Народилася моя героїня, назвемо її Наталя, в 1973 році в нещасливій, багатодітній родині. Мама змінювала чоловіків майже щороку. Всі брати та сестри були від різних батьків і звісно особливої дружби та взаємовиручки в родині не було. Сяк-так закінчила школу й училище.
Наталія вискочила в доросле життя і тут же зустріла свою велику любов. Нічого поганого про її обранця не скажеш. Гарний хлопець, працьовитий. Так був одружений, та є син від першого шлюбу. Але зустрілися та одружилися вони набагато пізніше розлучення.
Найбільшим і жирним мінусом Анатолія була його мама. Вона то і порадила їм позбавитися від дитини, коли Наталя завагітніла. Все пройшло невдало, були запалення, лікарні і як результат – дітей у Наташі не буде. Всі її втішили сказали живіть одне для одного, для мами Анатолія, у вас же така дружна сім’я.
Проходить кілька років і гине молодша сестра Наталі. У неї залишається п’ятирічний малюк – племінник, якого звісно забирають в дитбудинок. Ось другий шанс стати мамою. Рідна кров, здорова дитина – які можуть бути сумніви. Наташа збирає документи на усиновлення, все йде чудово.
До них на квартиру приходять працівники з органів опіки та тут свекруха знову постає “на диби” і не дає згоди на те, щоб дитина жила в її квартирі. Звісно Данилку забирає інша сім’я, а Наташа знову все пробачає.
Проходить ще три роки й Толік заводить коханку. Причому його мама добре знала про пригоди сина. Вона не тільки не сказала нічого невістці, вона ще й покривала їх. Про неї (коханку) знала вся рідня, вона приїжджала в село до бабусі та дідуся як нова невістка, а Наташа в цей час горбатилася на роботі.
Звісно незабаром усіх ощасливили новиною, Толік стане татом. І тільки потім повідомили Наташі, що вона нікому не потрібна, може збирати валізу і йти світ за очі, тобто до свого гуртожитку з якого вона не виписувалася, також за порадою улюбленої свекрухи. Навіть не знаю який висновок можна зробити з цієї історії. Напевно якби її мама була поруч все могло скластися по-іншому.
Вони сиділи навпроти нас за кухонним столом, і в їхньому мовчанні читалося щось важливе. Мама…
- Бабусю, ти чого ревеш? - Антон увірвався до кімнати, та побачив бабусю на підлозі…
Вона забронювала столик на десять осіб до свого вісімдесятиріччя. Єдиною людиною, яка підійшла до неї…
Вже на весіллі Аліна зрозуміла, що попалася. Погляд новоспеченої свекрухи не обіцяв нічого доброго… Раніше…
В одного нашого знайомого випадок був. Одружився він, за коханням, звичайно. Наречена красива, розумна, самостійна.…
Свіжий травневий вітерець грав фіранками на кухні, де Люся мила посуд після вечері. За її…