Два роки зустрічалися, пів року мешкали разом. Пропозиція мені була зроблена, накопичували гроші на весілля. Весілля у результаті відбулося, але одружився Денис, не зі мною, а, з так званою, подругою дитинства.
Зізнаюся, мене завжди дратувала Олена! Щоб Денис не говорив про сидіння на сусідніх горщиках і повну відсутність чоловічого інтересу до Олени.
По самій Олені було видно, що її почуття до Дениса далекі від просто дружніх.
Олена була скрізь! На зустрічах із друзями, на весіллях, днях народження, просто зустрічалися і посиділи.
Вона була вдома у батьків Дениса, які її обожнювали, й не приховували цього! Вона прописалася в телефоні Дениса, де вони щоденно листувалися тільки їм зрозумілими жартами.
Якби Олена була хлопцем, я навіть раділа б такій дружбі. Але Олена була дівчиною, яка по вуха закохана в Дениса!
Дякувати, не було такого, що Денис кидав мене за першим сигналом Олени, та мчав до неї. Знаю, що коли ми зійшлися, Олени в його житті поменшало.
Те, що я описала, — реально менше, адже до мене вони бачилися практично щодня.
Мабуть, початком кінця стала одна суперечка, яка відбулася після розлучення друга Дениса. Там друг зрадив дружину, вона про це дізналася, бо в похід ліворуч друг ходив зі знайомим.
Знайомий покаявся вдома, дружина знайомого зателефонувала дружині друга, підсумок – розлучення!
Хтось співчував, що так сталося. Хтось прямо називав зрадника дурнем. Хтось казав, що все на краще. Зайшла мова і про те, чи взагалі варто зраджувати, і як треба це робити, якщо закортіло.
Було навіть дві розмови: хто зрадив би, а хто б не зміг. А ще зайшла розмова про те, як треба “правильно” зраджувати.
Я звісно теж брала участь у розмові, більше засуджуючи винуватця зустрічі, який поперся зраджувати дружину, взявши із собою свідка.
– Рандом! Має бути рандом! Рандомний час, рандомний партнер, рандомне місце, типу готелю. Жодних номерів телефону. Жодних друзів і подруг. І мовчання! – висловилася я.
Майже всі зі мною погодилися — якщо зраджувати, то так, а не як друг, котрий того дня добряче запивав горе.
До кінця вечора друг напився, дзвонив дружині, присягався їй у коханні. А яке кохання, якщо він так з нею вчинив?
Після того вечора у нас із Денисом почалися проблеми!
– Якщо ти зрадиш мені, я ніколи про це не дізнаюся? — питав він.
– Я не збираюся тобі зраджувати. Я з тих, хто спочатку закінчить відносини, а потім піде шукати пригоди.
– Ти ж сама тоді сказала…
– То була логіка, а не особистий досвід. Логічно, що якщо хочеш щось приховати, то треба, щоб свідків не було?
– Логічно, — погоджувався Денис.
Ці розмови ставали дедалі частіше. Денис почав постійно питати, чи не зраджувала я йому, і як він може мені вірити, адже я б зраджувала без свідків.
А в мене навіть у думках не було зраджувати Денису, і ці слова мене ображали!
Звідки ноги ростуть, стало зрозуміло, коли я побачила на екрані телефону Дениса дивне повідомлення від Олени.
– Я б тобі ніколи не зрадила! – написала вона, бувши “своїм хлопцем”.
Я відкрила листування, а там жерсть! Олена переконувала Дениса, що роги у нього величезні, явно у мене великий досвід у плані зрад.
А ось вона, ангел у тілі, який не розуміє навіть поцілунку в щічку когось лівого, якщо у відносинах.
Я зрозуміла, що далі буде тільки гірше. Якщо до весілля Денис слухав, що я говорю, але не чув, і вівся на підсівання Олени, то що буде далі?
Під час чергової розмови про зраду, я сказала Денису, що йому треба менше слухати Олену:
– Вона тебе любить, та хоче, щоб ми розлучилися. Тому підігріває тему зрад. А ти ведешся! Я тобі вже казала, що для мене зрада неприйнятна!
Це не означає, що мені не можна міркувати про те, як треба зраджувати, щоб не спалитись. Якщо тобі все одно на мої слова, якщо тебе турбують можливі зради, є два варіанти!
Або ти мені довіряєш, і ми більше не порушуємо цієї теми, або ми розлучаємося! Не розумію, чому я маю весь час пояснювати, що я не верблюд!
– Я тобі вірю! Тему закрито!
А за два дні знову двадцять п’ять. Запитала, чи спілкувався він з Оленою сьогодні, і що вона казала? Він спілкувався, але розкривати деталі їхнього діалогу відмовився.
Я вирішила бити Дениса його ж знаряддям:
– Ти з нею спиш? Ти мені зраджуєш? У тебе рильце в пуху, тому тебе турбує питання вірності?
Ми посварилися в пух і порох. Звичайно, як я могла подумати, що між Денисом та Оленою міг бути якийсь контакт, що виходить за межі дружби? Мені все це набридло!
– Я йду! Щастя вам з Оленою! — гукнула я, збираючи речі, та розполовинюючи баланс карти, на яку ми кидали гроші на весілля.
Через пів року Денис та Олена одружилися. Ось тобі й «свій хлопець», ось і «поруч на горщиках сиділи”!
Можливо, мені й потрібно було потягатися з Оленою за Дениса, але сенсу в цьому я не побачила! Нехай голубки воркують! Чи, можливо, мені потрібно було відстоювати своє?
