Ми з дружиною чекали двійню, раптом їй стало погано і ми поїхали в роддом. Роди були важкими але швидкими, пройшло 3 години і у нас народилися дві дівчинки.
Старша дівчинка була здоровою, але з приводу меньшої лікарі казали, що вона слабка. Ми не могли повірити у те, що сталося і моя дружина майже весь час проводила в реанімації.
У молодшої було золоте кучеряве волосся, як в янголятка. Мало діток народжуються з таким волоссям.Мою дружину виписали зі старшою донечкою, а молодша залишилась в лікарні.
Одного разу ми з дружиною в черговй раз прийшли до молодшої донечки, до нас вийшов лікар і з сумним виглядом сказав, що вони зробили що змогли і що він нам щиро співчуває.
Ми вийшли з роддому і не могли повірити, що з нами таке сталося. ВІд пережитого моя дружина важко захворіла, а коли почала одужувати, лікарі сказали, що дитину уже поховали. Так би ця історія і закінчилась, якби не одна випадковість.
Одного разу я затримався на роботі і вирішив скоротити шлях через автостанцію. Я знав, що там ходить багато циган, але я надто поспішав.
Раптом я побачив циганку, яка тримала на руках дитину із золотистим кучерявим волоссям, як в янголятка. Я тоді подумав, що цього не може бути і що мені, мабуть здалося… А коли прийшов в себе – циганки вже не було.
Я все розповів дружині і ми написали заяву в поліцію. Почалося розслідування. Довгих чотири місяці воно тривало. Саме цей термін знадобився, щоб знайти циганку і дитину за нашим описом.
Виявилось, що ця циганка лежала в роддомі з моєю дружиною і вони обидві народжували приблизно в один і той же час.
Дитина в циганки померла і вона не мога повертатися додому з пустими руками.Знаючи, що в нас має народитися двійня, вона вирішила вкрасти дитину.
Після нашої виписки дівчинка пішла на поправку, лікарі хотіли нас про це повідомити, але побачили, що дитини немає і вирішили не привертати уваги до роддому.
Нічого кращого не придумали, як повідомити по смерть дитини. Шукали дівчинку самостійно, але не знайшли.
Правди батькам не сказали. Завідуючий роддому уже на пенсії, а всі працівники після того випадку швиденько звільнилися. Так що тепер винних годі і шукати. Багато часу пройшло. І по документам дівчинка – донечка циганки.
Проте циганка свою вину признала і добровільно вирішила віддати дівчинку її справжнім батькам.
Дівчинка довго звикала до своєї сім’ї. Це був великий стрес для них усіх. Але вони впорались. І вже через півроку сестрички пішли в дитячий садочок.
