Причиною всіх лих стало те, що я з багатої родини. Я не сказала б, що це погано. Але це було ключовою причиною того, що я лаялася з близькими та рідними мого хлопця.
Я не була розгильдяйкою, а була цілком гарною дівчиною. Вміла готувати, прибирала в будинку і стежила за порядком. І все це я робила самостійно, без допомоги прибиральниці.
Коли ми познайомились із Юрою, то часто ходили на прогулянки по місту. Одного разу я запропонувала йому сходити в кафе, але він відмовився.
Я бачила, що в нього з фінансами не все гаразд, але для мене це не було перешкодою, мені важливо було, яка людина всередині. Познайомились ми у театрі, де виступала моя подруга, а він прийшов туди просто подивитися.
У результаті, ми почали розмовляти, потім прогулялися, а коли він трохи розкріпачився, розповів мені про себе. Він розповів, що його родина не живе в злиднях, але й заможною її не назвеш.
Після такої відвертої розмови, він мені ще більше сподобався. За декілька тижнів нашого знайомства, він запросив мене до себе в гості.
Я не відмовилася, і з радістю погодилася. Коли ми прийшли до нього, то стіл вже був накритий. Все було приготовано, як у звичайній родині.
Мені подобалася проста їжа, бо набридли вже всякі дорогі смаколики. Я поводилася гідно, познайомилася з його батьками, з їх слів, я їм дуже сподобалася.
Після вечері, ми пішли пити чай на кухню, а згодом приїхала його сестра. Ми з нею теж добре поспілкувалися, а коли я вийшла на балкон, щоб провітритися, мені зателефонували.
Слідом за мною, вийшла Юрина сестра. Вона з такою заздрістю дивилася на мій айфон, що я навіть зніяковіла.
– Нічого собі, у тебе гаджет! Де взяла?
– Батьки на день народження подарували!
– Та що ти мені втираєш, які батьки! Мабуть, коханець елітний подарував?
Я не знаю, навіщо тобі мій брат потрібний, він же ніякий, а ти, мабуть, до таких не звикла? Та й подаруночки полюбляєш шикарні, Юрко тобі зроду таких не подарує!
– А ти що небудь про почуття чула? Якщо ні, то я тобі розповім!
– Які почуття, ти про що? Відвали від нього, не роби йому боляче!
В її очах було написано, що вона не вірила жодному моєму слову. Настрій мені вона зіпсувала вкрай. Юркові про нашу розмову я нічого не сказала, але осад від неї залишився чималий.
Так закінчився наш перший вечір у колі його родини. Після цього вечора ми приходили до них ще кілька разів, але я воліла зустрічатися на нейтральній території.
Коли я прийшла вкотре до них у гості, то несподівано знову зустрілася у передпокої з його сестрою. Вона часто у них гостювала, але ми перетнулися вдруге.
Я подарувала своєму хлопцеві нові кросівки, а його сестра одразу почала мене питати, де я взяла гроші.
Мене вже дратували ці розпитування та підколи, і я розповіла, що в мене досить забезпечена родина, і я можу собі дозволити робити такі подарунки коханій людині.
Але вона не слухала моїх пояснень, і продовжувала мене ображати, прямим текстом дорікаючи, що я заробляю гроші брудним способом. Це вже було занадто!
Вступати з нею в суперечку я не стала, вирішила не доставляти їй такого задоволення. Але свого хлопця попередила, щоб він присмирив свою сестру, а то я за себе не ручаюся!
Очікувано, що розмова в них не склеїлася, вона почала вже звинувачувати нас обох в нісенітницях, яких і на голову не натягнеш.
Мені здається, вона просто заздрить мені! Бо сама, маючи родину, ходить до мами за харчами, бо зарплатні у неї не вистачає!
Коли мати мого хлопця повернулася додому, то сестра почала розповідати матері всі ті нісенітниці, які нещодавно нам у вуха втирала, та паплюжити мене в її очах. Я не стрималася, і розповіла про свою родину і матері.
Навіть розповіла де працюють мої батьки. Як виявилося, їхня мати добре знала мого батька, тому, негайно закрила рота своїй дочці. Ми з Юрком не стали чекати на продовження фільму жахів, і пішли надвір.
Коли повернулися додому, щоб забрати мою сумку, то побачили порвані та порізані кросівки, які я подарувала Юркові. Одразу стало зрозуміло, чиїх це рук справа! Боже, яке стерво! Ну не злюбила вона мене, але навіть не уявляю, що могло спричинити такі емоції.
Мені все одно, нехай заздрить, але з Юрою у нас все буде чудово. Я вдячна його матері, що виховала такого сина. Нехай його сестра і не злюбила мене, я все одно бажаю їй щастя.
Ми з Юрою живемо у власній квартирі. Батьки допомогли нам із грошима, але Юрі було некомфортно, що все куплено за мої гроші.
Він ходив на роботу, заробляв мало, але намагався показати, що він справжній чоловік. Хоча я і без цього знаю, що він є таким. Незабаром ми зіграємо весілля, планую з ним завести дитину.
А на його сестру мені начхати, я ж не з нею одружуюся! Нехай хоч посиніє від заздрощів! Нехай буде простішою, то можливо і їй пощастить. Як гадаєте, я правильно міркую?
