Давно зробила собі висновок, нікому й ніколи не позичати грошей, навіть невелику суму, але такого висновку я дійшла не відразу. Як то кажуть, життя навчило і «добрі» люди. Приказка «хочеш нажити ворога, позич комусь гроші», ніби сказана спеціально для мене.
Через це я не спілкуюся з подругою вже п’ять років, вірніше – вона образилася, що я захотіла повернути борг через пів року. Хоча коли вона просила врятувати, то сказала, що бере всього на два тижні.
Минуло більше ніж місяць, коли я попросила повернути гроші, тому що я теж розраховувала на цю суму. Подруга попросила почекати ще тиждень, і мені довелося самій позичити у співробітниці, щоб дотягнути до зарплати.
Але найголовніше, що минуло два тижні, і подруга навіть не згадувала про гроші. Ну, хоча б сказала, що, мовляв, почекай, будь ласка, ще трохи, але ні, тиша. Наче вона забула, чи сподівалася, що забуду я.
Через пів року після того, як я дала подрузі гроші, я запитала, чи збирається вона мені їх віддавати, так вона за два дні прийшла, кинула мені купюри на стіл і мовчки пішла. Я була в шоці від такої невдячності, якщо не сказати зухвальства.
Зараз у мене велика зарплата, я намагаюся допомогти батькам, гроші вони не хочуть брати, але я приношу їм продукти, купую раз на рік путівку кудись, щоб відпочили. Племінниці купую одяг, іграшки, але сестра постійно скаржиться, що немає грошей, іноді доводиться давати невеликі суми і їй, хоча в мене є і своя сім’я.
У тому році сестра попросила дати їй у борг пристойну суму, нібито на те, щоб зібрати доньку до школи та зробити ремонт у її кімнаті. Я не могла не позичити, і ще сказала, що вона може віддавати частинами, а не відразу весь борг.
Але коли я від мами дізналася, що жодного ремонту вони не роблять, а вже відлетіли на відпочинок, я одразу не могла повірити. Навіщо обманювати, і чому я маю оплачувати чужі розваги.
Зарплата у мене пристойна, але мені гроші даремно ніхто не дає, у мене така відповідальність на роботі і за мною записані такі суми, що якщо станеться якась помилка, то не вистачить всього мого та батьків майна, щоб відшкодувати шкоду.
Чому люди поводяться так безвідповідально, чому рівняються на тих, хто багато заробляє, та постійно живуть у кредитах та боргах.
Михайло отримав спадщину від батьків. Єдиний син, ділити ні з ким не треба. Горе втрати…
Таня мила вікно і дивилася на подвір’я. На дитячому майданчику гралася із подружками її п’ятирічна…
Ми з сином поспішали на вокзал зустріти дочку моєї приятельки. Потяг прибував пізно, об одинадцятій…
- Мамко, мамко, ти що спиш? Вставай, мамко. Єгор давно прокинувся і шарпав, шарпав мамку,…
Ірина прибирала, мила, прала. Іван казав що треба викликати клінінг, але Ірина все ж таки…
- Та не хвилюйся ти, Віро, все "схвачено"! - мати так голосно говорила телефоном, що…