У будинку моєї подруги панує якась зневіра, кожен живе своїм життям

Коли моя подруга Маша вийшла заміж, я любила бувати у них в гостях. З ними було приємно і легко проводити час, її чоловік Вадим був завжди веселим і товариським, поки був фахівцем-початківцем з маленькою зарплатою і жив з дружиною на орендованій квартирі.

Потім йому, з його економічною освітою, пощастило влаштуватися у велику фінансову організацію. Вадим став заробляти пристойні гроші, вони купили нарешті своє житло, гарний і затишний будинок, народилася дочка. Але тепер, коли я приходжу до подруги, а я ще й хрещена її доньки Даші, я бачу її сумне обличчя, у будинку в них панує якась зневіра, кожен живе своїм життям.

Маша починає згадувати, як вони з чоловіком познайомилися, як він її любив, як разом досягали успіху (подруга теж економіст за освітою, але працює в іншій області).

Коли я починаю її заспокоювати, Маша каже: «Я не можу зрозуміти, чому так відбувається? Цілодобово не бачимося, чоловік і вечорами сидить зі своїми документами, я засинаю одна, так і не дочекавшись хоч якоїсь уваги. Відчуваю, що наша сім’я скоро розпадеться, розбіжимося з Вадимом у різні боки, шкода лише доньку».

Про Машину доньку окрема розмова: їй 11 років, навчається в престижному ліцеї, але спілкування обмежується загальними фразами: вона або за комп’ютером, або у подруги. До того ж, постійно ходить у навушниках, слухає музику і достукатися до неї не так просто.

Востаннє при мені у них із чоловіком виникла сварка. Вадим кричав, що він працює і забезпечує сім’ю, що не всі можуть собі дозволити так одягатися, як Маша, зокрема й європейські тури які вона так полюбляє, і що це треба цінувати. Мені було неприємно, що я виявилася втягнутою в їхню сварку, і після того я стала рідко в них бувати.

Коли Маша зателефонувала після чергової сварки, я порадила їй піти на консультацію до сімейного психолога, я чим їй можу допомогти, хіба що співчуттям. Але я думаю, що справа тут не в грошах та нестачі часу, а просто в людських стосунках.

Ми з чоловіком живемо скромно, але сварки бувають, може навіть частіше, ніж у них, але вже з іншого приводу, який завжди знайдеться, якщо кохання пішло.

Daria

Recent Posts

– Завтра ми приїдемо, – нахабним тоном заявила зовиця. – У тебе ще є час виставити своїх квартирантів за двері

– Тебе можна привітати? - хитрим голоском промовила зовиця Христина, тільки-но Алевтина відповіла на дзвінок.…

2 години ago

– 752 гривні, – сказала продавець. Віка полізла в сумку і обімліла, там не було гаманця

День у Віки пройшов жахливо: з раннього ранку їй зіпхнули проблемного клієнта зі складним замовленням…

3 години ago

– Я допомагаю дитині! – Гаркнула мати. – Не треба гарних слів! Вона тобі вже не невістка! – А Денис мені теж вже не онук?

Валентина Сергіївна жила на другому поверсі цегляної п'ятиповерхівки, де взимку в під'їзді пахло мокрими рукавичками,…

4 години ago