Коли моя подруга Маша вийшла заміж, я любила бувати у них в гостях. З ними було приємно і легко проводити час, її чоловік Вадим був завжди веселим і товариським, поки був фахівцем-початківцем з маленькою зарплатою і жив з дружиною на орендованій квартирі.
Потім йому, з його економічною освітою, пощастило влаштуватися у велику фінансову організацію. Вадим став заробляти пристойні гроші, вони купили нарешті своє житло, гарний і затишний будинок, народилася дочка. Але тепер, коли я приходжу до подруги, а я ще й хрещена її доньки Даші, я бачу її сумне обличчя, у будинку в них панує якась зневіра, кожен живе своїм життям.
Маша починає згадувати, як вони з чоловіком познайомилися, як він її любив, як разом досягали успіху (подруга теж економіст за освітою, але працює в іншій області).
Коли я починаю її заспокоювати, Маша каже: «Я не можу зрозуміти, чому так відбувається? Цілодобово не бачимося, чоловік і вечорами сидить зі своїми документами, я засинаю одна, так і не дочекавшись хоч якоїсь уваги. Відчуваю, що наша сім’я скоро розпадеться, розбіжимося з Вадимом у різні боки, шкода лише доньку».
Про Машину доньку окрема розмова: їй 11 років, навчається в престижному ліцеї, але спілкування обмежується загальними фразами: вона або за комп’ютером, або у подруги. До того ж, постійно ходить у навушниках, слухає музику і достукатися до неї не так просто.
Востаннє при мені у них із чоловіком виникла сварка. Вадим кричав, що він працює і забезпечує сім’ю, що не всі можуть собі дозволити так одягатися, як Маша, зокрема й європейські тури які вона так полюбляє, і що це треба цінувати. Мені було неприємно, що я виявилася втягнутою в їхню сварку, і після того я стала рідко в них бувати.
Коли Маша зателефонувала після чергової сварки, я порадила їй піти на консультацію до сімейного психолога, я чим їй можу допомогти, хіба що співчуттям. Але я думаю, що справа тут не в грошах та нестачі часу, а просто в людських стосунках.
Ми з чоловіком живемо скромно, але сварки бувають, може навіть частіше, ніж у них, але вже з іншого приводу, який завжди знайдеться, якщо кохання пішло.
З ми щасливі у шлюбі вже 20 років. Це було кохання з першого погляду, тоді…
Я в повній розгубленості. Серце на частині розривається. Я не маю колосального досвіду за плечима.…
У нас із чоловіком хороша родина. Йому 34 роки, мені – 30. У нас двоє…
В останні два роки у мене погіршилися стосунки із чоловіком. Ми у шлюбі вже майже…
Чоловік вчинив як свиня, хоча сам він так не вважає. Ми ж сім'я, у нас…
Я побачила чоловіка сестри з іншою жінкою. Це сталося випадково, в торговому центрі, куди я…