Працюю в цій компанії понад рік, все влаштовує, але здається, доведеться звільнятися за власним бажанням, поки не підставили, у якийсь спосіб. Річ у тім, що одного дня співробітниця попросила дати грошей у борг, обіцяла що віддасть за два місяці. Я не бачила приводу не врятувати її, і позичила їй гроші.
Після закінчення терміну, вона не повернула борг, зате прийшла і попросила почекати ще трохи, подякувала, що я так її врятувала. Я вирішила не починати сварку і ще почекати, без цієї суми я могла поки що спокійно обійтися, але мені це все не сподобалося.
Минув ще місяць, а вона вже навіть перестала й згадувати про гроші, поки я сама їй делікатно не нагадала про борг. Я бачу, що співробітниці не сподобалося моє нагадування, хоча я сказала їй це наодинці, щоб не поставити в незручне становище у відділі. Але все ж таки через тиждень вона борг повернула.
Пройшов якийсь час, і вона знову просить позичити їй уже достатньо велику суму, але я відповіла відмовою. Вона дуже здивувалася, сказала: “Але чому? Адже я повернула тобі гроші?”. Я відповіла, що не даю в борг ненадійним людям, які не повертають гроші в обумовлений термін.
Співробітницю моя відмова образила, і вона вирішила мені помститися, бо начальником відділу у нас її найкраща подруга працює. І тоді я зрозуміла, що працювати мені спокійно не дадуть.
Так і сталося. Почалися причіпки через дрібниці, скарги начальству на те, що я запізнююся на роботу, хоча це не правда, я навіть на обід з офісу не виходжу. Але що я можу довести. А днями начальниця натякнула, що мені настав час звільнятися, бо у них, таких як я, в колективі терпіти ніхто не буде.
Що мені робити не знаю, інші співробітники радять піти до керівництва компанії і все розповісти, але я не звикла бідувати й скаржитися, та і не впевнена, що мене там хтось слухатиме.
Нещодавно з’ясувалося, що ця співробітниця у багатьох позичала гроші, різні суми, не завжди повертала вчасно, а потім наче забувала, але нагадувати ніхто не хотів, щоб не втратити роботу. Ось вона вирішила, що і зі мною можна також провернути цю справу, але помилилася і її це дуже розлютило.
Я поки що працюю, але підшукую собі інше місце, хоча це й не так просто зараз, але працювати в такій ситуації вже й сама не хочу.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…