Принц виявився досить примхливим і ревнивим. Доводилося терпіти дзвінки на домашній серед ночі – перевіряв чи не в клубі я, мені потрібно було писати повідомлення із зазначенням часу прибуття додому, бути готовою красивою в скайпі о 3 годині ночі

Кохання на відстані небезпечне для здоров’я. Скільки безсонних ночей, тривог, годин в інтернеті проводяться заради того, чиє серцебиття, можливо, ніколи й не почуєш поруч?!

Я знайшла своє кохання в Італії. Тижнева подорож, як і задумано було з самого початку, закінчилася придбанням сумки, чобіт і принца.

Принц виявився досить примхливим і ревнивим. Доводилося терпіти дзвінки на домашній серед ночі – перевіряв чи не в клубі я, мені потрібно було писати повідомлення із зазначенням часу прибуття додому, бути готовою красивою в скайпі о 3 годині ночі.

Всі умови мого принца суворо дотримувалися, тому що, не дивлячись на строгість, він був дуже красивим, смішним, відповідальним і добрим.

Раз в чотири місяці я відвідувала коханого. Тільки й жила від разу до разу. Нічого не потрібно було – тільки знати, що з Ним все добре, що Його серце б’ється в унісон з моїм, що Він любить мене сьогодні і буде любити завтра.

Не дивлячись на постійні недосипання і травлення, я була щаслива. Я завжди перебувала в такому стані, в якому перебуває дитина в очікуванні Нового року та довгоочікуваного подарунка під ялинкою.

Через два роки, моє здоров’я різко погіршилося. Сталося загальне виснаження організму, який перебував в постійному очікуванні дива.

І я поставила ультиматум: або ти мене забираєш, або наша любов набуває рис платонічної і відлітає в «космос». Ми розлучаємося.

Жити з роздвоєною на дві країни душею, піддаватися Його постійним сумнівам стало просто нестерпно. Він мене забрав. І тепер я засинаю на його долоньці. Чого і всім бажаю.

Author

Recent Posts

— Ти серйозно порівнюєш свої помідорчики з моїми вкладеннями?

Ірина нервово перебирала чотки з дерев’яних намистин — подарунок доньки з Балі. Тридцять п’ять років…

17 хвилин ago

Мабуть, цей чоловік у минулому був кимось значущим

— Заїдьмо до церкви, — запропонувала Поліна. Вадим подивився на дружину й усміхнувся. Вони були…

35 хвилин ago

– Що, вдома їжі не вистачає? – Глузували однокласники

У їдальні ліцею №6 завжди було чутно запах горохового супу, що підгорів, і зачерствілих скоринок…

4 години ago

– Як це – на вихід? Чому? Я ще не обідав! А часу – вже четверта! – Бурмотів зрадник

- Треба бути терпиміше, Оленко! - пролунав у слухавці вкрадливий голос свекрухи. - Терпиміші -…

7 години ago

Як же віддати дитину, якщо вона рідна, адже цілих дев’ять місяців носила її під серцем? Але Ірина лише відмахувалась: «Я вже думаю, що це не дитина, а хороші гроші»

Тамара Іванівна повільно йшла вздовж стелажів величезного супермаркету, розглядаючи полиці з різноколірними упаковками. Вона ходила…

7 години ago