Одного разу я пішла в магазин. На зворотному шляху, раптово, зустріла колишнього хлопця. Виявилося, він живе тепер поруч, в нашому районі. Розговорилися. Виявилося, Сергій одружився, чекає дитину.
Я було вже пораділа за нього, але він почав розповідати, що через вагітність (як йому здається) дружина зовсім «злетіла з котушок»: виганяє з дому, збирається подати на розлучення.
Слово за слово, і ми опинилися у мене вдома. Дістали вино, випили. Колишній почав скаржитися на фригідність дружини, яка і до цього була “колодою”, а зараз взагалі не підпускає до себе. Під впливом алкоголю, він почав робити мені компліменти, переконував.
Весь день займалися різними непотребством. До вечора він пішов. Залишившись одна і поміркувавши, прийшла до висновку, що не відчуваю до нього якихось почуттів, та й взагалі він не мій чоловік.
Вирішила забути про це. Однак, виявилося все не так просто. Через кілька днів колишній подзвонив (я думала, давно видалив номер) і плутано розповів про те, що дружина вистежила його в той день, влаштувала скандал. Він їй відповів на це, що вона сама захотіла розлучитися, і ходив він до старої подрузі і її чоловікові, та й взагалі вона не повинна лізти тепер в його життя.
Після всього цього вони помирилися, але дружина хоче перевірити слова колишнього. Вона знайшла мій номер у нього в телефоні і збирається подзвонити. Сергій почав слізно просити нічого їй не говорити. Я була, м’яко кажучи, в шоці. Але все-таки погодилася брати участь в цьому обмані. На наступний день вона дійсно зателефонувала. Довелося брехати про стару дружбу, про те, що ми були сусідами в дитинстві і т.п.
Дружина Сергія начебто повірила мені. Я відчувала себе якоюсь використаною дівкою. Ще неприємніше було потім, коли я дізналася, що після народження сина колишній ще зраджував з іншими жінками. Мені стало просто шкода його дружину. Після цієї історії я присягнулася собі, що ніколи не буду вступати в стосунки з одруженими чоловіками.
