Одного разу я пішла в магазин. На зворотному шляху, раптово, зустріла колишнього хлопця. Виявилося, він живе тепер поруч, в нашому районі. Розговорилися. Виявилося, Сергій одружився, чекає дитину.
Я було вже пораділа за нього, але він почав розповідати, що через вагітність (як йому здається) дружина зовсім «злетіла з котушок»: виганяє з дому, збирається подати на розлучення.
Слово за слово, і ми опинилися у мене вдома. Дістали вино, випили. Колишній почав скаржитися на фригідність дружини, яка і до цього була “колодою”, а зараз взагалі не підпускає до себе. Під впливом алкоголю, він почав робити мені компліменти, переконував.
Весь день займалися різними непотребством. До вечора він пішов. Залишившись одна і поміркувавши, прийшла до висновку, що не відчуваю до нього якихось почуттів, та й взагалі він не мій чоловік.
Вирішила забути про це. Однак, виявилося все не так просто. Через кілька днів колишній подзвонив (я думала, давно видалив номер) і плутано розповів про те, що дружина вистежила його в той день, влаштувала скандал. Він їй відповів на це, що вона сама захотіла розлучитися, і ходив він до старої подрузі і її чоловікові, та й взагалі вона не повинна лізти тепер в його життя.
Після всього цього вони помирилися, але дружина хоче перевірити слова колишнього. Вона знайшла мій номер у нього в телефоні і збирається подзвонити. Сергій почав слізно просити нічого їй не говорити. Я була, м’яко кажучи, в шоці. Але все-таки погодилася брати участь в цьому обмані. На наступний день вона дійсно зателефонувала. Довелося брехати про стару дружбу, про те, що ми були сусідами в дитинстві і т.п.
Дружина Сергія начебто повірила мені. Я відчувала себе якоюсь використаною дівкою. Ще неприємніше було потім, коли я дізналася, що після народження сина колишній ще зраджував з іншими жінками. Мені стало просто шкода його дружину. Після цієї історії я присягнулася собі, що ніколи не буду вступати в стосунки з одруженими чоловіками.
- Забереш Вовку, коли путівку мені сплатиш! У цеху гули печі. Пахло ваніллю та гарячим…
Весілля вийшло скромним - гостей тридцять, не більше. Кафе на околиці міста, білі скатертини, осінні…
Аня була приголомшена. Те, що вона випадково почула сьогодні, приїхавши без попередження до свекрухи, було…
Марії нашої не стало ще навесні. Пішла вона тихенько, на самому початку березня, коли на…
Молодий чоловік вів автомобіль, не розбираючи дороги. Їхав, як то кажуть, у нікуди. Єдиним бажанням…
– Яке щастя! Останній платіж за іпотекою та й за машину вже розрахувалися! Ми впоралися!…