Можливо, ви скажите, що принцип «око за око, зуб за зуб» в разі сімейної зради недоречний, що це не повага до самої себе та інше. Але я бачу це зовсім в іншому світлі.
Це подарувало мені відчуття, що за зраду була помста, що він був покараний за свої дії. Саме це рішення дозволило зберегти нашу сім’ю, відчути полегшення і, в кінці-кінців, відновити принижену гідність. Відплата для мене було єдино можливим виходом із ситуації, в якій я опинилася.
Спочатку, коли я про все дізналася, перше що я відчула, це пекуче бажання раз і назавжди викинути його і всі його речі за поріг, з свого будинку, зі свого життя. Але заспокоївшись, обдумавши тверезо, як слід, я запропонувала чоловікові пожити окремо, щоб разом прийти до якогось рішення. Адже не можна гарячкувати, та й в цілому я вважаю за краще приймати зважені рішення, вони набагато практичніше і логічніше.
Після того, як емоції вляглися, я і прийшла до висновку, що єдиний прийнятний вихід з ситуації, що склалася – це помста. Вона дозволить мені піднятися з-під плінтуса, під який загнали мою гордість і почуття власної гідності. Не мало значення, ким буде мій обранець. Тому я переспала з чоловіком, з яким вперше зустрілася в той же день в якомусь барі.
По правді кажучи, мені полегшало і я відчула, що зможу зберегти нашу сім’ю. Разом з помстою зникли і гнів, і відраза до чоловіка. Ми були квити, кожен зробив помилку. Хоч, йому на відміну від мене, про це невідомо досі.
Для мене, на жаль, це ще не був кінець. Адже винен у всьому цьому був не він один, тому розквитатися треба було і з його високоповажною пасією. З огляду на, що вона – дівчина заміжня, я поділилася тієї збереженою любовною перепискою з її чоловіком. Ось тут-то у мене, як ніби гора з плечей звалилася.
На даний момент у нас з чоловіком все, як завжди, здається, що цього з нами і не було зовсім, ось тільки довіра зникла з наших відносин.
- Забереш Вовку, коли путівку мені сплатиш! У цеху гули печі. Пахло ваніллю та гарячим…
Весілля вийшло скромним - гостей тридцять, не більше. Кафе на околиці міста, білі скатертини, осінні…
Аня була приголомшена. Те, що вона випадково почула сьогодні, приїхавши без попередження до свекрухи, було…
Марії нашої не стало ще навесні. Пішла вона тихенько, на самому початку березня, коли на…
Молодий чоловік вів автомобіль, не розбираючи дороги. Їхав, як то кажуть, у нікуди. Єдиним бажанням…
– Яке щастя! Останній платіж за іпотекою та й за машину вже розрахувалися! Ми впоралися!…