Приїхала допомоги, а поїхала з образою в серці. Хіба так можна до рідних дітей, не матір, а деспот, їй робота в телефоні за дітей важливіша, в наш час її б за це…

Моя внучка нещадавно народила. Я приїхала з іншої області на допомогу. Бо ж 3 дітками важко буде. У неї звісно ж свій підхід до дітей. Вона старається робити все вчасно, для того, щоб діти притримувалися режиму.

Найбільше мене звісно здивувало те, що 2 старших 1.5 і 4 роки вона поселила в іншу кімнату. Я вважаю що батьки повинні спати з дітьми в одній кімнаті, щоб чути чи дихає дитятко, чи все в нього нормально. Коли приїхала мене відправила у 3 кімнату, але я не розумію навіщо, образливо мені. Хіба я не заслужила бути з дітьми, я ж приїхала допомагати?

Внучка каже що вони давно сплять самі, тому нема сенсу їх вкладати, колихати і таке інше. А як же я не розкажу дитині казочку, вони так полюбили коли я їх спати вкладаю, тепер тільки під казочки засинають, більше ніяк. Поки 2-3 не розкажеш то і спати не будуть.

Онука злиться на мене, що я їй дітей псую. Ні, вона не проти казок але просить процесс сну не порушувати. Діти скоро підуть в садочок, тому вона хоче щоб вони самостійні були. Середній син ще на горщик не ходить, але йому вже 1.5 року, вже давно пора. Я кажу внучці, Юлю, ну відклади всі справи, посидь з дитиною, нехай на горщик сходить, а він в плач, не любить того горщика і все. Йому коли було 9 місяців я йому його подарувала і ми вчилися на ньому сидіти, Тимурчик не хотів сидіти спокійно, але я наполягала на тому, що дитину треба вчити.

А як же вона мучить дітей. Вони ж на суміші, і Юля дає суміш тільки перед сном, протягом дня кашки там різні, борщ, суп. Все блендером перебиває, а я кажу виделкою можна ж розтовкти і швидше і надійніше, і їжа від блендера не окислюється. А вони не хочуть того борщу, то я благаю, щоб суміш дала, вона там у них якась особлива, дорога. А вона свариться, каже то на ніч, нема чого, дорослі ж вже.

Найстрашніше те, що за своєю роботою вона нічого не замічає. Я кажу покинь ту роботу, пограйся з дітьми чи йди повзуни випери поки не засохла каша на них. Вона відмахується, показує на пральну машину, а сама каже що психолог сказала що дітям достатньо 3 годин з мамою на день. Окрім кормління та інших процедур вона проводить з ним не більше 3 годин, а решту нехай сидять в манежі і пізнають світ звідти, там іграшок повно.

Коротше кажучи я поїхала від них. Внучка мене ображає, каже просила допомоги а на перелаштовувати все на свій лад. А я проти, проти мультиків, Юліної роботи і психолога, який ще психолог?