З дружиною Тетяною ми познайомилися в інституті, там я зустрів і Світлану. Вона була близькою подругою моєї майбутньої дружини. Спочатку я виявляв інтерес до Світлани.
Вона більше приваблювала мене, манила. Але вона мені відмовила, бо їй подобався інший. Щоб не залишатися наодинці, я почав зустрічатись із Тетяною. І, як це часто відбувається в житті, через деякий час вона повідомила мене, що я скоро стану батьком.
Радості від майбутнього батьківства у мене не було. Мені подобалася інша жінка, я ще не хотів одружуватись, бо мав свої плани. Але її батьки наполягали, а мої були не проти. Батько мені сказав, що треба відповідати за свої вчинки.
Свого сина я не люблю. Звичайно, я витрачаю на нього гроші, приділяю час, але радості від спілкування не відчуваю, він мене дратує. Та й дружина змінилася в гірший бік. Вона набрала зайві кілограми, постійно носить джинси, чи спортивні костюми, перестала за собою доглядати.
Світлану я часто бачу. Вона працює в поліклініці поряд із нашим будинком. Та й із моєю дружиною вони продовжують спілкуватися.
Виглядає Світлана інакше. Вона зовсім не схожа на мою дружину. У неї завжди красиво прибране волосся, вона носить привабливі сукні, фарбує губи яскравою помадою.
А з недавнього часу у її родині стався непоправний розлад, і вона почала говорити про розлучення. Наші з нею стосунки розпочалися близько пів року тому. Одного разу я гуляв у парку із сином, а вона зі своєю собакою.
Оскільки ми завжди добре спілкувалися, то вирішили попити кави у найближчому кафе. Вона розговорилася, розповіла, що розлучається з чоловіком, що почувається самотньою. Я по-дружньому запропонував їй сходити в кіно.
Світлана, звісно, зрозуміла, на що я натякаю, але погодилася. Вже за кілька тижнів ми регулярно з нею зустрічалися, відвідували кафе, ресторани, кінотеатри. Вдома я казав, що затримуюсь на роботі. Від спілкування зі Світланою отримував масу насолоди.
З нею легко, весело, забуваєш про несплачені рахунки, про необхідність робити ремонт в дитячій кімнаті, та й взагалі, за всі негаразди…
Поговорити з нею можна про все. Світлана переживає, що некрасиво вчиняє зі своєю подругою. Щовечора каже, що нам треба перестати зустрічатися, але відразу ж погоджується на нову зустріч.
Мені також дуже ніяково, бо я впевнений, що не хочу жити зі своєю дружиною. Вона мені просто набридла, та й не любив я її ніколи. Навіть у ліжку я уявляю, що поряд зі мною не дружина, а Світлана.
Хочу розлучення, але боюся засмутити батьків. Такого рішення вони не зрозуміють. Глухий кут! Як з нього вибратись, навіть не уявляю? Розраховую на ваші поради…
