Загалом ситуація така. Ми живемо в новій моїй трикімнатній квартирі. Квартира куплена на мої гроші (частково спадок, частково мої зароблені).
Грубо кажучи, в ремонт я вклала більше пів мільйона зі своїх заощаджень. Чоловік додав близько 100 тис. не пред’являючи мені ніяких умов, не вимагаючи повернення грошей або переписування на нього частини житлоплощі.
Просто він вклався в ремонт квартири, де планує жити ще багато років. Якщо ми раптом розійдемося, то він не попросить їх назад, оскільки він не жадібний, та й не вважає за потрібне просити ці гроші, тому що наприклад, до переїзду в нову квартиру він також в моїй однокімнатній жив 4 роки. Ось подобається нам так: я квартири вмію купувати, а він ні.
Нас це влаштовує, я від нього не вимагаю того, чого він не вміє робити, я забезпечую житло, а він затишок і тепло.
Свекруха в свою чергу живе зі свекром в своїй трійці. Але там вони не одні – в іншій кімнаті живе її старший син з дружиною і 13-річною дитиною. Живуть вони так уже 13 років, про своє житло не чешуться. Утрьох в одній кімнаті один у одного на голові.
Третя кімната колись була кімнатою мого чоловіка, зараз типу вітальня.
У їх квартирі косметичний ремонт був проведений років 7 тому, і то тільки на тему переклеювання шпалер і фарбування стелі. Місця загального користування (туалет, ванна, кухня) були відремонтовані самостійно в 1989 році (чеська плитка і шпалери).
Зараз, звісно, плитка відвалюється, весь санвузол потрібно ремонтувати, труби шланги міняти і т.п. Це як мінімум. Але у них в квартирі ні стара сім’я, ні «молода», не хочуть за це платити.
Так ось, мати чоловіка почала тихенько підкочувати до мого чоловіка, щоб він фінансово і фізично взяв участь в ремонті, для початку, ванни. Типу плитку купити на загальні, і самостійно покласти (батько і два сини). Каже йому, мовляв, це ж і твоя квартира теж. І ще вона йому сказала: «Ти ось гроші туди вкладаєш, а вона тебе вижене, і гроші пропадуть». Навіть не знаю, як це назвати.
У підсумку я йому зробила зустрічну пропозицію: вкладаємося в ремонт і переїжджаємо туди в його кімнату, раз квартира «і його теж». Експлуатуємо хату по максимуму. Зараз будемо жити семеро, а потім ми ще «розмножимось». Та й до роботи ближче. Мою квартиру будемо здавати, а отримані від Ріелтерства гроші я буду витрачати суто на свій розсуд (раз всі так бояться розлучення, то і я буду боятися).
Куплю, наприклад, ще одну квартиру і буду її здавати, «коли чоловік від мене піде», як каже свекруха.
Може, і жорсткувато, але ви б як вчинили на моєму місці?
