Рідна сестра додала мене до чорного списку, не відчиняє двері, коли приходжу, а все через те, що батьки вирішили купити мені квартиру

Ганна завжди була для мене прикладом для наслідування. У нас з нею різниця у віці невелика, лише 3 роки. Я завжди хотіла бути схожою на сестру.

У дитинстві ми були дуже близькі, сестра завжди була моєю найкращою подругою. А тепер вона зі мною не спілкується. Мені важко з цим упокоритися, адже я завжди ділилася з Анютою своїми секретами, тільки з нею я могла поговорити.

Наразі Ганна не відповідає на мої повідомлення, пропускає дзвінки. Якось я зателефонувала їй із чужого номера, Аня відповіла, але ми так і не змогли нормально поговорити.

Ганна мешкає в іншому місті. Вона переїхала туди у студентські роки, потім влаштувалася на роботу та освоїлася там. А ми з батьками залишилися жити у маленькому містечку. Анюта завжди часто дзвонила мамі, питала, як у нас справи.

Я вийшла заміж чотири роки тому. Тоді сестра приїхала привітати мене. Вона незаміжня, але досягла успіху в роботі. Зараз вона виплачує іпотеку, мешкає у своїй великій квартирі. І начебто всім задоволена. А коли я розповіла, що батьки купують мені квартиру, Ганна перестала спілкуватися зі мною.

Зараз я чекаю на появу другої дитини, ми з чоловіком живемо у орендованій квартирі, і це обходиться нам дуже дорого. Тож батьки вирішили нам допомогти. Зарплати у нас невеликі, та й нерухомість дешевша, ніж у столиці. Напевно, без допомоги батьків ми б так і не стали власниками житла.

І ось я вирішила поділитися гарною новиною із сестрою. Я думала, що Анюта зрадіє, але вона образилася на сім’ю. Після тієї розмови Ганна жодного разу не зателефонувала матері, на мої дзвінки не відповідає.

Я не розумію, чому вона образилася. Вона живе набагато краще за нас у великому місті, одна в новій просторій квартирі. Вона сама вирішила переїхати, а ми завжди були поряд із батьками.

Усі свята ми відзначаємо разом, ми з чоловіком завжди намагаємось допомогти татові з мамою, і вони до нас добрі. Та й я в такому становищі, що без підтримки дуже тяжко. Я певна, що сестра розуміє, я з двома дітьми працювати не зможу, нам важко буде зводити кінці з кінцями.

Не знаю, чому вона себе так поводить. Мені не вистачає сестри, але я не можу відмовитися від допомоги батьків, коли так її потребую. Але і коли я не спілкуюся із сестрою, то почуваюся погано.

You cannot copy content of this page