Наше кохання з чоловіком спить у своєму ліжечку і тихенько сопе… Наша історія кохання почалася з сайту знайомств.
До цього я насторожено ставилася до подібних сайтів, і не вірила в успіх подібного підприємства, поки подруги та знайомі не стали мені розповідати історії, що закінчилися весіллям.
І я теж вирішила спробувати удачі. Шанувальники в мене були, й деякі навіть пропонували одружитися, але я відчувала, що все це не те, і серце продовжувало шукати свою половинку.
Якось увечері я сиділа на сайті знайомств, відповідаючи на чергові листи залицяльників, хтось цікавив, а когось і не помічала.
У мене було тяжко на душі, бо цього дня у наших рідних трапилося горе – не стало їхнього сина. Мені було дуже сумно. Один хлопець написав мені листа. Я думала: чи відповідати?
У результаті я йому написала, на що він мені відповів, що теж нещодавно втратив дідуся. Ось так ми підтримали одне одного і відверто поговорили. Потім почалося наше з ним листування, довгі розмови телефоном, та перша зустріч…
Хвилювалася дуже сильно, думала, чи сподобається він мені, бо до цього були зустрічі, і ніхто не торкнувся мого серця.
До першого побачення я ретельно готувалася, підібрала гарне і водночас скромне вбрання: хотілося сподобатися йому.
Побачення у нас склалося чудово, ми дивилися фільм, а після фільму розмовляли, та слухали музику. Максим мені сподобався з першого погляду, і я зрозуміла, що це моя друга половинка, частинка мене.
Наші відносини розвивалися дуже швидко. Вже за два місяці я познайомилася з його батьками, вони запросили мене за святковий стіл.
Мені було боязно, бо я наслухалася бридких розповідей про недолугих свекрух. Але побоювання були марними, мене зустріли приязно, та з радістю. Були, звісно, деякі незручні моменти, коли заходила розмова про моє особисте, але це для мене не критично.
Невдовзі й мій майбутній чоловік прийшов знайомитися до моїх батьків. Я була впевнена, що моїм батькам Максим сподобається, бо він подобався мені, а це для них головне. У мене дуже демократичні батьки, чому я несказанно рада!
А тут ще такий збіг обставин виявився, уявляєте, його та мої батьки народилися і виросли в одному районі. Свати навіть були чимось схожі, та мали однакові інтереси: батьки полюбляли рибалити, а мами – залипати в соцмережах.
Незабаром мій коханий приїхав з букетом рожевих троянд, освідчився мені, та попросив у батьків моєї руки. Я відповіла так!
Навесні були заручини, а влітку відбулося гарне весілля на Карпатській полонині. Ми з Максимом завжди мріяли про етнічне весілля, і наша мрія здійснилася! Це було незабутньо!
Через дев’ять місяців на світ з’явився наш чудовий синочок. Нещодавно відзначили першу річницю. Я дуже люблю свого чоловіка, який став таким рідним для мене!
Написала не для того, щоб похизуватися, а довести, що не бійтеся знайомства через інтернет, у них також є щасливе завершення! Чи у вас інша думка з цього приводу?
