Сама в будинок біду впустила, та ще й постіль їй м’яку стелила

Я завжди мріяла про велику, дружню родину. Але сталося не так як гадалося. Коли мені було 2 роки , мама розлучилася з татком. Причин я не знаю і по цей день. Далі все йшло шкереберть.

Я виросла, а разом зі мною і виросли проблеми. Відсутність нових кросівок мене більше не лякала. Були інші, більш важливі питання. Справа в тому, що до цього шлюбу я вже була одружена. Ми розійшлися з моїм чоловіком досить спокійно, не стали робити ж цього трагедію і розбіглися хто куди, далі влаштовувати своє життя.

Зустріла Олексія я вже будучи розлученою. У нього за плечима 2 шлюби. З першою жінкою Жанною він розійшовся коли їх сину було всього 2. Пішов до Віри. З Вірою прожив років 10. Але дітей так і не нажили. У Віри була донька Таня, цікава дівчинка. Мій Льоша так прив’язався до неї, що досі не може зрозуміти що він нікому нічого не зобов’язаний. Справа не в цьому.

Коли Таніна мати поїхала на заробітки дівчинці було всього 16. Так, вік нелегкий. Вона знімала кімнатку у бабусі в місті. Я якраз тільки народила. Ми познайомилися з Танею, розговорилася. Школа дівчинку стало, без материнського тепла вона довго не протягне. Я так розчулилася, що запропонувала їй переїхати до нас. Кімнат було багато в будинку, і мені яка не яка допомога. Як же я помилялася з приводу цієї дівчинки.

Насправді я пригріла на грудях справжню змію. Чоловік просто радів нашим дружнім стосункам, а вона все чекала коли зможе нас посварити. І хоча його стосунки з її мамою давно закінчилися, вона все ще хоче їх помирити. Підкажіть як бути? Адже я сама в свій будинок лихо впустила.

You cannot copy content of this page