– А ти мені сьогодні снилася!
– Правда? Напевн у образі відьми?
– Ну що ти?! Дуже милою і красивою мініатюрної жінкою.
– Ти все такий же ідеаліст?
– А це погано?
– Тобі видніше. І що тобі снилося?
– Ми танцювали. Ні, спочатку я стою десь в темряві, а ти йдеш в мою сторону. І я мрію, щоб ти підійшла до мене, немає сміливості самому підійти до тебе. І ти підходиш, кладеш мені руку на плече, і ми починаємо танцювати.
– І що ж ми танцювали?
– Не пам’ятаю, щось повільне, музика була дуже красивою, знайоме щось, але згадати не можу. Але зате пам’ятаю, як пахло твоє волосся.
– Шампунем?
– Ні, чимось ніжним і дуже приємним. Запах молодої, здорової, красивої жінки, мені здавалося, що це саме у них такий аромат.
– І все?
– Майже. Потім музика закінчилася Я поцілував твої пальчики і ти пішла.
– Не дуже веселий сон.
– Ну чому, мені приємно було з тобою зустрітися хоча б уві сні. Може бути, потанцюємо? Я зараз спробую знайти цю мелодію, я згадаю її, я обов’язково згадаю її.
– Ні, напевно не вийде.
– Чому?
– А все тому ж. Ти знову розмовляєш зі мною уві сні.
