Виходила я заміж вже в положенні. Ми з Микитою жили разом чотири роки. Про весілля, зрозуміло, думали, але машину спочатку вирішили купити, то відпочивати хотілося.
Думали, що встигнемо одружитися. Для мене, якщо чесно, моє цікаве положення не стало приводом швидше бігти до РАГСу.
– Нехай наша дитина з’явиться у законному шлюбі? Ще з житлом треба щось вирішувати, не будемо ж ми з малюком в орендованій жити. Вийдеш за мене? – спитав Микита.
І нехай пропозиція була максимально неромантичною, я погодилася. Ми одне одного розуміли, любили, жилося нам добре. Тож весілля відбулося!
У Микити мама, тато, дві сестри та брат. Сім’я дружна, тільки одна із сестер недолуга. Решта досить мила, з ними є про що поговорити, люди делікатні, мені подобаються.
І я їм подобаюся. Зрозуміло, це не головне, головне, що між мною та Микитою, але ворогувати з усією його сім’єю я б не хотіла.
Коли я була в положенні, почала повніти, бо їла все поспіль. Я постійно відчувала почуття голоду, ніби шлунок став вдвічі, чи втричі більший!
Полюбляла м’ясо, ні до, ні після стільки м’яса не їла. З моїх сорока дев’яти кілограмів я бадьоренько роз’їлася до п’ятдесяти шести.
Розуміла, що це тимчасово, і сильно уваги на цьому не загострювала. Якщо іноді думала про вагу, то було мені, звісно, неприємно. Небагато одягу прикупила, вірячи в те, що в майбутньому схудну.
Весільну сукню купила незвичного для себе розміру. У дзеркалі собі не дуже подобалася.
– Ти красуня! Подивися, яка щаслива! Не хвилюйся, це тимчасово, ти не будеш носити нашу дитину вічно, — посміхнувся Микита.
На весіллі були гості, батьки, та рідні з обох боків. Сестри чоловіка, та його брат, теж були. Дівер і старша сестра з парами, молодша прийшла одна.
Ми зібралися біля РАГСу, коли приїхала хамовита сестра. Побачивши мене, замість привітання вона сказала:
– Ну ні хріна собі, яка ти жирна!
Я спочатку подумала, що не дочула. У моєму розумінні, навіть найогидніша людина у світі не здатна сказати таке нареченій у найщасливіший день у її житті.
Здивувало недолугу, що я поповніла, буває, хоча не розумію, яка кому справа до моєї ваги, і невже не можна було підібрати інші слова? Те, що сказала вона, це образа!
Микита теж чув слова сестри. Одразу взяв сестру за руку, відвів її трохи далі, до паркування.
– Що трапилося? — підійшла до мене мати Микити.
Я навіть не знала, як розповісти про це. Тому просто махнула рукою у бік тих, що відійшли, похитала головою та пішла до будівлі РАГСу.
Хамовитої сестри на реєстрації шлюбу та подальших гуляннях не було. Микита та його мати наполягли, щоб вона поїхала.
Хоча вона пропонувала підійти до мене, щоб вибачитись, та зам’яти інцидент. Микита не дозволив! Він був злий на сестру.
Будь-хто, мені здається, на його місці, сердився б, якщо хтось би образив його наречену, яка була ще і в положенні.
З цього випадку все й почалося! Після цього сволочний характер сестри розквіт у всій красі. Рідні Микити теж від неї натерпілися, бо посміли на мій бік стати, а її засудити.
З батьками вона також посварилася. А своїй сестрі сказала, щоб вона вибирала між рідною сестрою, та мною. Дах їхав у неї, бо образившись на те, що її з весілля витурили. Але ж за справу витурили!
Поступово вийшло так, що майже всі перестали спілкуватися з нею. Вона з усіма пересварилася! Рідного брата взагалі здала, що в нього інтрижка на боці мало не сталася.
Її люблять, вона їм рідна людина, як не крути, але на сімейні свята звати не поспішають. Всі знають, що очікувати від неї можна, що завгодно, і, аж ніяк, не радісного.
Мене вона люто ненавидить! Вважає, якби не я, то все було б добре. Вважає, що коли я з’явилася, то успішно зайняла її місце в сім’ї.
Вона помиляється, але цього не розуміє! Усьому виною виключно її власне хамство! Ви зі мною згодні?
