– Приїжджайте кульки надувати, — попросила чоловікова сестра, – я купила п’ятсот штук, одна не впораюся.
Куди ж стільки? Зараз розповім! Сестра чоловіка одружена, живуть вони у приватному будинку. Ділянку для городництва не використовують.
Мангальна зона, лазня, альтанка, решта — газон. У свекрухи нині був ювілей, п’ятдесят п’ять років. З метою економії сестра вирішила відзначати день народження матері у них на ділянці.
Кульки купила для фотозони, та гірлянд.
– Чоловіка запряжи, нехай допомагає, — порадив сестрі мій чоловік.
– Він сказав, що це дитячий садок, і що близько до куль не підійде. Давайте, приїжджайте, я сама з ними задовбуся!
Чоловік глянув на мене. А що я? Я рахувати вмію: якщо п’ятсот розділити на три, то це дуже багато. Згадала день народження доньки, коли штук п’ятдесят надула, решту сховала, бо задовбала.
– Чому вона не купила помпу для такої кількості кульок? – запитала я у чоловіка.
Чоловік сказав сестрі, що передзвонить. Ми знайшли в інтернеті електричну помпу для кульок за шістсот гривень, у магазині він був у наявності.
Чоловік туди зателефонував, домовився про оплату та доставлення. Передзвонив сестрі:
– Чекай! Через дві години привезу агрегат для надування куль, сказали, що зі ста кулями впорається за п’ять хвилин. Вважай, що ми приїхали та допомогли!
З кульками сестра провозилася до середини ночі, робила свої гірлянди та фотозону. Надувала б сама, провозилася б невідомо скільки.
З мене та чоловіка була їжа. Ми не стали пріти біля плити, зробили замовлення у нашому улюбленому кафе. Дорогою до сестри, треба було тільки заїхати, та забрати їжу, що ми й зробили.
Свекрусі ювілей сподобався, а чоловіковій сестрі ні. Свекруха все оцінила, всім подякувала, сказала, що всі молодці, добре постаралися, порадували її.
Але сестра вирішила, що вона старалася найбільше, тому й похвалу мала отримати найбільшу.
– Вони нічого не робили! — вона тицьнула пальцем у мене та чоловіка. Кульки надувати не приїхали, я одна все прикрашала!
– Їжу самі не готували, готову купили! А ми шашлик самі маринували! Я молодець, а вони… Халтурники!
– Хто на що вчився, — чоловік посміявся з сестри. Хтось працює руками, а хтось включає голову, та оптимізує процеси!
Свекруха дочці повторила, що всі молодці, і ніхто не може бути найбільшим молодцем: завдання були розподілені, головне, що всі впоралися, а якими способами — справа десята.
Смішно було дивитися на сестру, яка, як маленька, надула губи. Мені навіть здалося, що ще трохи, і вона б розплакалася.
Зі свекрухою я не погодилася: найбільший молодець — чоловік сестри, якому дуже добре вдається відлинювати від усіх завдань.
Помпу ми поцупили з собою, штука потрібна, коли є діти, а у нас дочка, готова за кілька повітряних куль душу продати.
Так сестра віддавати помпу не хотіла, їй же купили, отже це її помпа! Дитячий садок!
– Добре посиділи, — зателефонувала нам свекруха за кілька днів, — але наступного разу в ресторані зберемося, щоб турбот було менше. Дякую за свято!
Головне, що ювілярка була задоволена, а скривджена сестра, повторюю слова свекрухи, це справа десята!
Я вважаю, що свекруха в мене мудра жінка, нікого не скривдила, всіх похвалила! А що ви скажете, стосовно сестри чоловіка?
