Сестра чоловіка виявилася дуже своєрідною особою. Як до нас на місяць у гості щороку приїжджати – це, нормально, ніяких проблем. А як ми приїхали до її міста на обстеження – вона нас чаєм напоїла та відправила до готелю.
Чоловік має старшу сестру Віру. Вона живе у великому місті, а ми з чоловіком та дітьми в області. Ми маємо свій будинок, невелике господарство, але ми з чоловіком ще й працюємо.
Люди ми гостинні, тому коли до нас почала приїжджати в гості сестра чоловіка, зустрічали ми її за вищим розрядом. Тобто стіл повністю нами накритий, вона жодного разу нічого, навіть солі не купувала. Приїжджала на повний пансіон.
Ми одружені вже сім років, але Віра приїжджала до нас відтоді, як почалися часи коронавірусу. До цього вона воліла відпочивати десь біля морів. Але на безриб’ї, певне, вирішила у відпустку виїхати хоч кудись.
А в нас гарно. Свіже повітря навколо, озеро поруч із пляжем, свої овочі та ягоди. Ми з чоловіком працюємо, діти в садочку, тобто Віра була цілими днями сама. Хотіла – спала, хотіла – гуляти ходила.
Жодних обов’язків по дому у неї не було, все-таки людина в гості приїхала. Невже я його примушу підлогу мити чи біля плити стояти? Усе сама після роботи робила, чоловік допомагав. Віру не напружували, відпочиває людина.
Звичайно, важкувато ось так місяць обслуговувати гостю, але що вдієш, це ж рідня чоловіка, причому єдина. Більше в нього нікого не лишилося. Тому ставлення до Віри було найдбайливіше, не хотілося якось образити чи зачепити. Тому і посуд я сама мила, і підлогу, і город поливала.
Віра їхала від нас завжди задоволена, завантажена банками з домашньою консервацією та теж кликала в гості й обіцяла, що проведе нам екскурсію містом.
Загалом багато чого обіцяла. Але мені здається, це від того, що вона знала – ми не поїдемо. Нам ніколи кататися.
А куди ми поїдемо? У нас двоє маленьких дітей, це перше. У нас свій будинок із курями, кролями та городом, за якими потрібен нагляд, це друге. Ми маємо роботу ще до купи, це третє. Коли тут по гостях роз’їжджати?
Але цього року система дала збій. У червні у нас відпочивала Віра, знову за все дякувала та запрошувала в гості, а ось у липні у нас вже з’явилася необхідність з’їздити до міста. Чоловікові треба було пройти обстеження, ось ми й вирішили поєднати приємне з корисним.
Зібрали гостинці, чоловік її попередив, що ми приїдемо, отримав схвалення, поїхали. Напланували собі вже справ, куди дітей зводимо, куди самим цікаво сходити, ну і так далі. Але реальність виявилася зовсім іншою.
Ми приїхали, віддали гостинці, які Віра вдячно прийняла, напоїла нас чаєм з нашим варенням, а потім запитала, в якому готелі ми зупинилися.
Ми з чоловіком були шоковані. У якому сенсі – в якому готелі? Чоловік сказав, що взагалі-то ми розраховували скористатися гостинністю Віри, зрештою вона одна в трикімнатній живе, місце є. Але та нас залишати не планувала.
Почала розповідати, що це буде незручно, вона з роботи втомлена приходить, а тут діти будуть, вона звикла сама жити. Чоловік нагадав, що в нас вона місяць якось спокійно жила і не одна, нічого з нею не трапилося. Але його аргументи на сестру не подіяли.
Віра нила, що вона не висипатиметься, до того ж вона не має часу, щоб за нами прибирати. Начебто ми тут самі не зможемо за собою доглядати або тупі й не розуміємо, що людина працює і навколо нас стрибати не стане.
Але щось доводити Вірі ми не стали. Ми зрештою зупинилися у друга чоловіка, який з радістю нам дав притулок, виділивши нам з дітьми кімнату, а сам пішов спати на кухню на диван.
Віра за весь час нашого перебування у місті навіть жодного разу не зателефонувала, у гості не покликала. І екскурсію, яку нам обіцяла вона, проводив друг чоловіка, якому ми впали, як сніг на голову.
Сестра чоловіка чудово знала, що немає у нас грошей на готель. В перший ліпший ми не поїдемо, бо у нас діти, а нормальний і коштує нормально. Тиждень жити в готелі та харчуватися десь у їдальнях на чотирьох виходить дуже дорого.
Загалом, з’їздили непогано все одно, справи зробили, дітям місто показали, самі дещо подивилися. Тепер чекаємо друга чоловіка в гості. Обіцяв у відпустку приїхати.
Ну а Віру в наш будинок тепер дорога закрита. Чоловік про сестру взагалі чути не хоче, та й у мене немає бажання бачити цю особу.
