Сестра чоловіка видала, що через нас вона не може собі дозволити другу дитину! А все тому, що свекри нарешті згадали, що у них є не тільки дочка, а й син, і почали допомагати й нашій родині. Але бюджет у батьків чоловіка не гумовий, тож скоротилися дотації для сім’ї сестри. І саме тому наша пані не може дозволити собі другу дитину. Це ж треба, буде на чомусь економити.
У чоловіка є старша сестра Ліда, яка для батьків завжди була на першому місці. Це і чоловік сам розповідав, і мені згодом стало чудово це видно. У свій час усі сили свекрухи були спрямовані на те, щоб їхній донечці та онучці жилося краще за всіх.
У Ліди звісно є чоловік, але він не надто напружується із забезпеченням сім’ї. А навіщо, якщо він знає, що приїдуть тесть із тещею і все вирішаться. З іпотекою їм вже “допомогли”, точніше, спочатку дали грошей на перший внесок, а потім, коли Ліда почала скиглити, що не вистачає грошей на щомісячний платіж, батьки ж її й погасили, продавши бабусин будиночок.
– Так Ліді з чоловіком не пощастило, – журилася свекруха. – Зовсім не хоче забезпечувати сім’ю. Без нашої допомоги не знаю, як вони виживали.
Мені коштувало неймовірних зусиль, щоб тримати язика за зубами. Який же їм поганий дістався зять! А те, що донечка скаче з місця на місце, по три-чотири місяці нічого не робить, нібито шукаючи роботу, це нормально. Не виправдовую чоловіка Ліди, він теж той ще лінивець, але, порівняно з дружиною, він просто приклад трудоголізму.
На жаль, батьки за коханою дочкою жодних помилок не помічали. А постійні пошуки роботи виправдовували та навіть схвалювали – ось яка молодець, знає собі ціну, шукає де краще. Ну просто приклад для наслідування. Тільки це все призвело до того, що період очікування дитини застав Ліду в період безробіття, а потім, коли вона ошпареною кішкою шукала ну бодай якесь місце, щоб були виплати, її нікуди не взяли.
Але ж це не проблема, коли є такі чудові батьки, які готові взяти всі витрати на себе. Окрилені новиною про швидку появу онука, батьки чоловіка розвинули бурхливу діяльність – у квартирі дочки розпочали ремонт, оновили частково меблі, облаштували дитячу та накупили цілу купу речей для майбутньої дитини.
Ми чоловіком дивилися на цей ажіотаж та дивувались. Самі ми жили на орендованій квартирі, накопичували на іпотеку і ні на що не розраховували. Але не шаленіти, коли горда Ліда, погладжуючи живіт, намагалася вчити мене правильно жити на будь-яких сімейних посиденьках, було дуже складно.
Коли у сестри з’явилася дитина, батьки чоловіка взагалі забули про наше існування. Мені було все одно на це, а ось чоловік ходив похмурий кожний день. Хоч він і звик бути другим після Ліди, але така яскраво виражена зневага з боку батьків зачіпала його.
Нам з іпотекою допомогли мої батьки, додавши недостатню суму на перший внесок. Взяли ми собі квартиру, почали обживатися, платити іпотеку. Батькам чоловік навіть не сказав про це, а вони й не цікавились. На той момент вони були повністю занурені у метушню з дитиною.
Я вітала їх, від нашої родини зі святами, бо чоловік принципово відмовлявся дзвонити їм першим. Я ж намагалася зберегти хоч якісь крихти взаємин. А свекри наче й не помічали, що рідний син вже другий рік не виходить із ними на зв’язок. Всі їхні розмови були лише про дитину та чудову Ліду, яка вже почала замислюватись про друге маля.
Через рік в положенні опинилась я. Ми з чоловіком та моїми батьками вузьким колом відзначили цю подію, своїх батьків чоловік не захотів посвячувати у це питання, я не стала сперечатися. Потім моя мама на своїй сторінці у соцмережах написала пост, з якого було зрозуміло, що вона стане бабусею. У неї у підписниках була й мама чоловіка. Так свекруха дізналася, що у її сина буде дитина.
До нас батьки чоловіка приїхали з претензією – про купівлю квартири не сказали, про майбутнього онука не сказали, як так можна поводитися? У чоловіка зірвало планку, і він не соромлячись у висловах висловив батькам усе, починаючи мало не з дитячого садка. Про них, про Ліду, про її родину загалом греблю прорвало.
Свекруха навіть розплакалася, правда я не до кінця зрозуміла, що спричинило таку бурхливу реакцію – образа, усвідомлення чи переляк, тому що навряд чи рідний син до цього на неї кричав. Пішли свекри в задумі, а потім стали відбуватися дива.
Мама чоловіка стала дзвонити чи не щодня, цікавлячись нашими справами та станом, нам допомогли поміняти дещо з побутової техніки та меблів, почали купувати речі для дитини. Загалом, я відчула себе Лідою. А чоловік взагалі був приголомшений, оскільки був упевнений, що після його “виступу” батьки його взагалі знати не захочуть.
Всі були задоволені, окрім Ліди, яка раптом почала отримувати менше грошей від батьків. Їй було сказано, що її сім’ї й так допомогли, і тепер на черзі допомога сім’ї сина. Уявляєте який удар долі?
Ліда довго скандалила з матір’ю, а нещодавно дісталася і до нас із чоловіком.
– Ти мужик, тобі не соромно у батьків на шиї сидіти? – З обуренням накинулася вона на брата. – Одружився, дитину зібрався заводити, а без батьків ніяк? Через вас я не можу дозволити собі планувати другу дитину!
У нас із чоловіком від такого нахабства просто щелепи об підлогу стукнулися. Значить, їй батьки мусять допомагати, а нам ні? Вона хоче другу дитину, а утримувати їх мають батьки чоловіка!
Поки я відходила, чоловік вже прийшов до тями та почав пояснювати сестрі, наскільки вона не права. Шкода, що дарма колихали повітря. Ліда залишилася при своїй думці, а в кінці розмови ще побажала мені, щоб у мене з’явилась не здорова дитина. Після цих слів мені коштувало великих зусиль утримати чоловіка від того, щоб він не кинувся на сестру з кулаками.
Проте я зовсім не була проти, коли чоловік передав розмову з Лідою батькам, не забувши про її побажання. Свекри були в шоку. Думаю, на родину Ліди чекають складні часи. Принаймні я на це сподіваюся, вона заслужила.
