10 вечора, дзвонить мені моя сестра. Ми з Машкою маємо різницю в 2 роки, але іноді мені здається що ми як справжні близнюки, не інакше. От, наприклад у нас кава завжди в один той самий час біжить і проблеми в житті також одночасно.
У мене от проблема, я ледь в запій не пішов. Виявляється дівчина з якою я зустрічався багато місяців – одружена, має дитину.
Я як йолоп, все купував їй, гроші давав, на море водив, уявляєте, а вона дитину покидала і зі мною вешталася. Я таких терпіти не можу, вважаю що якщо вона з своїм чоловіком так вчинила, то і зі мною скоїть.
А от Машка дзвонить, каже став каву, буду через годину. Я привів себе трішки до тями, дивлюся на годинник, а час то такий уже, досить примітний, не мало не багато майже 11.
Приїхала моя Машка, а я дивлюся, в неї палець розпух, чого вже, питаю, що таке трапилося? А вона каже зі своїм посварилася, та й з горя трішки вина випила.
А в результаті сильно ріки-ноги напухли. Вона його виявляється просить, щоб він поміг каблучку зняти, а він туди ж, образився. Вона вже кричить, благає, бо палець так опух, що геть посинів. Каже якби він відразу допоміг чи нитку якусь приніс, чи що, чи може легенько чимось ту обручку потрібні, вона б її зняла.
А так, через годину палець став як велика фіолетова сосиска, довелося швидку викликати, щоб ті розрізали каблучку. Але ж її благовірний цього не бачив, бо після перших криків Маші про допомогу вже втік до друзів в бар.
Приїхала швидка, а там лікар смішний такий, молодий хлопець, каже все міняю цю обручку на іншу, посміялися, він її своїми розмовами відволік, і кільце так зняв. В результаті Машка забрала свої речі, обручку, всі подарунки, золото і ноутбук, лишила записку, що подає на розлучення, ну так психанула.
А він їй смс пише в відповідь, щоб та повернула подушку маленьку, бо то йому мама на 23 лютого колись дарувала. Машка повернулася, вже з півдороги мабуть, забігла до квартири і надавала тією подушкою по голові, а ще побачила що він свою обручку теж зняв, то коли вибігала з квартири і її захопила.
А що, переробить на сережки, чи в ломбард здасть в крайньому випадку. А йому сказала що це гарантія того, що більше ні одна дурепа на це кільце не поведеться.
Я питаю, Маш, не надто радикально, адже 3 роки в шлюбі не мало? Машка каже, ні, мені ледь пальця не ампутували, а він переживав лишень через те щоб не подряпати обручку. Та я її тепер перед тим як на переслав здати катком вкатаю. От що з цими жінками робити?
