У мого чоловіка Віталія є донька від 1 шлюбу. Їй цього року виповнюється 18 років. Не зовсім сказати що донька, адже вона йому не рідна, але я все життя керуючись приказкою що чужих дітей не буває допомагала дівчинці чим могла.
Уже післязавтра у неї день народження. Чоловік уже з ніг збився що б це таке подарувати. Мені здається що він і цілий світ би поклав біля її ніг, якби міг. От і до мене прилетіло запитання що б такого подарувати. Ходить сумний, бо грошей на подарунок немає.
Кажу, подаруй те саме що нашим дарував діткам. А він дивиться на мене. Що дивишся, питаю? Ти ж нашим нічого не дарував, то в чому проблема? Мене також образа бере, ми його сім’я і наші спільні діти яким 2 і 5 років не дочекалися від тата подарунків, а якась малолітня коза вже айфона править.
Ні, ви разумієте? Айфона, або на море. А чоловік радий старатися ледь кредит не взяв для того щоб на море її відправити. То я сказала, що я в такому разі йому теж зберу валізу хай їде відпочити. Квиток в один бік організую, не зрозумів.
Ну, звісно до вечора мене попустило. Кажу давай сходимо в торговий центр, щось знайдемо. Він мене ледь не на руках носив. Думаю дівчина доросла вже, не іграшки ж дарувати їй. Одяг теж не піде.
Зайшла в один з салонів, а у них на столі лежать подарункові сертифікати на 500, 1500 і 3000 грн. Кажу, от, дешево і сердито, сертифікати діють як на послуги, так і на косметику. Думаю, одним махом 2 зайців вб’ю, щоб вона потім в нього на манікюр не просила.
Вирішили, візьмем за 500, букета ще якогось, тортика, то і нормально буде. Стоїмо уже розраховуватися, а чоловік на мене кліпає, кажу що не так? А він думав що я за свої гроші куплю, ми ж сім’я.
Я кажу, тоді давайте на 1500 грн, гуляти так гуляти, у нього очі засяяли, мені вручили сертифікат, я сіла в крісло і назвала список того що захочу купити на сертифікат, а чоловікові кажу, іди ти милий подарунки вибирай, а я тебе тут почекаю. Розлучилися.
- Ти зовсім… Ніно! Рідній матері подзвонити раз на два тижні для тебе великий подвиг!…
Валіза впала з антресолей прямо зятю під ноги. Сергій відстрибнув, поправив окуляри, потім сів навпочіпки.…
Той, хто скаже, що до шлюбу Олег підходив винятково розважливо, буде неправий. Зовсім неправий. До…
Віра була симпатичною скромною дівчиною. Її подружки вже з восьмого класу почали зустрічатись з хлопчиками,…
Ольга повернулася додому пізно ввечері після зміни. Жовтнева темрява вже огорнула місто, ноги гули від…
– Тебе можна привітати? - хитрим голоском промовила зовиця Христина, тільки-но Алевтина відповіла на дзвінок.…