Зустрілися ми із колишнім чоловіком на весіллі спільних друзів. Ми з Назаром були одружені два роки, розлучилися через його роман з іншою жінкою.
Спільного майна та дітей у нас не було, коли я дізналася про іншу жінку, ми одразу розлучилися. З того часу не бачилися.
Подробицями життя Назара я не цікавилася. Іноді, подруга починала розповідати про різні речі, але я її перебивала і говорила, що мене це не цікавить.
Після розлучення я довго приходила до тями. Я не розуміла, що зі мною не так: я була молода, гарна, працювала, займалася спортом, слідкувала за собою.
А коханкою і наступною дружиною Назара стала одинока мати, яка на вісім років старша за мене. Мені знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що справа була не в мені, а в натурі Назара.
Ситуацію відпустила, нещодавно у мене з’явилися серйозні стосунки, але заміж поки не поспішаю.
Зустріч з Назаром була очікуваною. Подруга пропонувала, щоб не запрошувати його, якщо в мене є заперечення.
Я у відповідь розсміялася, що нехай він приходить, хоч наживо на його дружину подивлюся. Подруга повідомила, що Назар розлучився, то прийде один.
Мій наречений не зміг скласти мені компанію, він поїхав у відрядження. Тому я пішла сама. Весілля на те і весілля, я не стала відмовляти собі в ігристому та закусках.
Так вийшло, що ми з Назаром завели розмову. Спершу він поплакався на другу колишню дружину, а потім, несподівано для мене, запропонував почати нам все спочатку!
Ще так смішно сказав: що нам було добре вдвох, ще можна все повернути! Мені здається, що я ніколи в житті так не сміялася.
Під час проживання з новою дружиною Назар примудрився записати на себе її дитину, плюс, у них була спільна. Вони взяли іпотеку, внісши по двісті тисяч на початковий внесок.
Придбали однокімнатну квартиру, але зі шлюбним контрактом, який вони підписали у банку, оскільки позичальником стала лише його дружина.
А через деякий час вони розлучилися. Назар платить третину заробітної плати на дітей, суд присудив такі аліменти.
Ви б чули, як він сипав образами на адресу судді! Він же доводив, що старша дитина не його! А йому все одно присудили утримувати її!
Хоч він і не був рідним батьком, але ж свідомо погодився визнати її офіційно, то що не так?
Колишня дружина Назара, за його словами, добре влаштувалася: живе з дітьми та новим мужиком, з яким зраджувала Назара, у своїй квартирі, а з аліментів сплачує іпотеку.
Квартиру він поділити не зміг, гроші передавав без розписки, та готівкою. Дітей йому бачити не дають, всіляко перешкоджають. Але мені здається, якби він хотів, то знайшов би спосіб бачитися з ними.
І ось це опудало, що зраджувало мені, що проміняло мене на іншу жінку, яке платить аліменти – запропонувало мені знову з ним зійтися!
Я не заперечуватиму, мені було приємно слухати Назара, я не співчувала його негараздам. Але й не скажу, що сильно зловтішалася – він сам у всьому винен!
Що дивного в тому, що жінка, яку раніше не бентежили шлюбні тенета, буде перейматися цим зараз! Вона ж знала, що Назар був одружений, але це їй ніяк не завадило повести чоловіка з родини!
Він сам її таку вибрав, і якщо в його вигадках є частка правди, то можна сказати одне – за що боровся! Я слушно міркую?
